Строма (від греч.(грецький) stroma — підстилка) (біологічна), 1) основа (або остов) органу тваринного організму, що складається з неоформленной сполучної тканини, в якій розташовані специфічні елементи органу, є здібні до розмноження клітки, а також волокнисті структури, що обумовлюють її опорне значення. У С. проходят кровоносні і лімфатичні судини; елементи С. грають і захисну роль, т.к. способни до фагоцитозу . З кліток С. кровотворних органів розвиваються червоні і білі кров'яні тільця. 2) Білкова основа еритроцитів . 3) В багатьох сумчастих і недосконалих грибів С., або ложе, — щільне сплетення гіф, на якому розташовані спороношенія — плодові тіла або конідієносци. 4) У водоростей і вищих рослин безбарвна білкова основа пластид, в яку занурена строго впорядкована система мембран (тілакоїдов), — носіїв пігментів.