Страноведеніє
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Страноведеніє

Страноведеніє, дисципліна в системі географічних наук, що займається комплексним вивченням материків, країн, крупних районів.

  С. показує, як виявляються на конкретних окремих територіях загальні закономірності і типологічні межі, що встановлюються відповідно фізичною географією і економічною географією .

  С. — стара гілка географії, що виникла ще в античному світі і викликана до життя практичними потребами людей в пізнанні різних країн. Протягом тисячоліть, починаючи з Геродота і Страбона, воно носило універсальний характер, охоплюючи всі сторони природи, історії, населення, економіки, культури і політики.

  Розвиток науки, особливо в 20 ст, привів до швидкого зростання систематичних (галузевих) географічних наук і посилення в них узагальнювального аспекту. Це створило умови для підвищення наукового рівня С. Вместе з тим різко відокремилася фізична і економічна географія. Це привело до того, що в радянській страноведчеськой літературі стали все виразнішими складатися два різні напрями — економіко-географічне і фізіко-географічне, що виходили з відмінності закономірностей, властивих природі і суспільству, і принциповій несумісності сіток природного і економічного районування. На відміну від цього, буржуазні географи незрідка не надають значення принциповим відмінностям між фізіко-географічнімі і економіко-географічними районами.

  Підвищення практичної значущості С., а також його ролі, як засоби ідеологічного виховання і підвищення культури населення, привело в СРСР до створення комплексного марксистсько-ленінського С., в якому елементи природи і суспільства розглядаються з точки зору суспільних інтересів.

  Велику роль в розвитку сов.(радянський) С. зіграв сов.(радянський) географ Н. Н. Баранський, який вніс значний вклад до розробки його методологічних основ і сформулював його завдання. Він розрізняв два підходи до С.: 1) «... Страноведеніє, не претендуючи на роль особливої науки, має бути лише організаційною формою об'єднання різносторонніх знань про ту або іншу певній країні» («Економічна географія. Економічна картографія», 1960, с. 157) і 2) С. (комплексне) — це одна з наукових дисциплін, що входять в систему географічних наук; складає важливу і невід'ємну її частину.

  З другим розумінням С. зв'язана поява т.з. проблемного страноведенія, в основі якого лежить перехід від «покомпонентного» опису території до характеристик ключових проблем, що визначають стан і перспективи розвитку виробничо-територіальної структури господарства і розселення, основні межі використання природних і трудових ресурсів, виробничої бази і території в умовах науково-технічної революції і складності взаємодії суспільства, що посилюється, з довкіллям.

  Літ.: Баранський Н. Н., Економічна географія. Економічна картографія, 2 видавництва, М., 1960: Гохман Ст М., Ігнатьев Р. М., Страноведеніє, в збірці: Радянська географія, М., 1960: Покшишевекий Ст Ст, Місце економіко-географічного страноведенія в системі географічних наук, «Ізв. АН(Академія наук) СРСР. Сірок. геогр.(географічний)», 1960 № 5.

  Ст М. Гохман.