Страсбур , Страсбург (Strasbourg), місто на Ст Франції, на р. Або, в районі впадання її до Рейну, і на каналах Рейн — Рона, Рейн — Марна. Історична столиця Ельзаса, адміністративний центр департаменту Нижній Рейн. 254 тис. жителів (1968); з передмістями 395 тис. жителів (1972). Крупний промисловий, торгівельний і культурний центр.(центральний) Транспортний вузол. Другий за значенням річковий порт Франції (вантажообіг 12 млн. т, 1972), вузол же.-д.(железнодорожний) ліній і автомобільних доріг; аеропорт. Автомобілебудування, електротехніка, верстатобудування, виробництво ж.-д.(железнодорожний) устаткування, річкове суднобудування, харчова промисловість, а також бавовняні, швацькі, лесообрабативающие підприємства; виробництво шкіряних виробів. У передмістях — нафтопереробні заводи, нафтохімічні і гумові підприємства. У С. — університет, консерваторія.
Виник на місці кельтського поселення, після завоювання якого римлянами (середина 1 ст до н.е.(наша ера)) тут був заснований в правління імператора Августа (27 до н.е.(наша ера) — 14 н.е.(наша ера)) укріплений табір Аргенторатум (Argentoratum). Назва «З.» (Strateburgum) з'явилося в 6 ст З 925 С. — у складі королівства Германію. В середні віки крупний економічний центр.(центральний) У 1262 звільнився від влади сеньйора-єпископа і став вольним імперським містом. У 2-ій половині 15 ст в С. швидко розвинулося книгодрукування (у 1434—44 тут жив І. Гутенберг ) . В кінці 15—16 вв.(століття) С. — одне з головних вогнищ гуманізму. У 16 ст С. був важливим центром Реформації (М. Буцер і ін.). У 1681 увійшов до складу Франції (що було закріплене Рісвікським мирним договором 1697). Населення С. активно брало участь у Великій французькій революції. Під час франко-пруської війни 1870—71 був частково зруйнований прусськими військами. У 1871—1918 С. — у складі Німеччини, центр імперської землі Ельзас-Лотарінгия. За Версальським мирним договором 1919 повернений Франції. У 1940—44 окупований німецько-фашистськими військами. Звільнений силами Опору в листопаді 1944.
Пам'ятники архітектури: собор [11—16 вв.(століття); рясно прикрашений скульптурою західний фасад є шедевр пізньої готики (початий близько 1277)], готичні церкви Сіна-Тома (13—14 вв.(століття)), Сен-Пьер-ле-Вье (15 ст) і ін., барочні єпископський палац (1722—28, архітектор А. Лагардель), ратуша (1730), палац Роганов (1732—1742, архітектор Же. Массоль, по планах Р. де Кота; нині музеї витончених мистецтв, археологічний, декоративного мистецтва), житлові будинки 14—17 вв.(століття) У 20 ст зведені: будівля Європейської ради (1950—55, архітектор Би. Монне), Європейської ради прав людини (1966, архітектори Б. Монне і Ж. Апріль) і ін. споруди. Музей «Евр Нотр-дам» (ельзасськая скульптура і живопис).
Літ.: Heitz R., Strasbourg, P., 1961; Dollinger Ph., Strasbourg, du passe au present, Strasbourg, 1962.
