Гутенберг (Gutenberg) Іоганн [р. між 1394—99 (або в 1406) — помер 3.2.1468], німецький винахідник, що створив європейський спосіб книгодрукування, перший друкар Європи.
Спосіб Р. (друкарський набір) дозволив отримувати довільне число ідентичних відтисків тексту з форми, складеної з рухливих і замінюваних елементів, — літер . Літера — перша стандартна деталь в історії європейської техніки. Р. сконструював словолітний ручний прилад, що забезпечив стандартність літери і масовість її виготовлення. Приладом був порожнистий металевий стрижень із знімною нижньою стінкою з м'якого металу, на якій за допомогою твердого штампу, — пунсона вибивався малюнок букви. У порожнистий стрижень заливався спеціальний сплав. Відливання-літера отримувала на торцевій частині дзеркальний малюнок букви. Р. першим застосував прес для здобуття відтиску, розробив рецепти друкарського сплаву — гарту і друкарської фарби. Т. о., Р. належить заслуга розробки друкарського процесу в цілому.
Біографія Р. відома лише у загальних рисах. Р. походив з роду майнцських патриціїв Генсфлейшей. У 1434—44 Р. жив в Страсбурзі, де організував в 1438 товариство на паях, яке повинне було здійснити і комерційно використовувати якесь таємне «підприємство з мистецтвом». У актах судового процесу між Р. і його компаньйонами (1439) згадуються прес, свинець, відливання форм, «тиснення» або «друкування» (trucken). Очевидно, в Страсбурзі Р. інтенсивно вів експериментальну роботу. Більшість джерел 15 ст датує початок книгодрукування 1440 роком, але Страсбурзька версія прямо не підтверджується знахідками пам'ятників друку. У 50-х рр. 15 ст Р. жив в Майнце. Тут він завершив роботу над винаходом. З т.з. Хельмаспергеровського нотаріального акту (від 6 листопада 1455) відомо про тяжбу Р. з майнцським бюргером І. Фустом із-за «книжкової справи» (Werk der Bucher). Предметом тяжби служила друкарня, якою спільно володіли Р. і Фуст, і (або) готова продукція цієї друкарні — наклад т.з. 42-рядкової Біблії, першого повнооб'ємного друкарського видання Європи (2 томи фоліо, 1282 сторінки). По всій вірогідність, Фуст відсудив в Р. друкарню разом з накладом Біблії. Це видання, визнане шедевром раннього друку, в своїх формальних елементах (малюнок шрифту, формат і т. д.) імітувало готичні середньовічні рукописні книги, перевершуючи їх достоїнствами друку. Кольорові ініціали і орнамент виконувалися від руки художниками (див. Ілюмінація ). Передруком з неї була т.з. 36-рядкова Біблія, видана ймовірно, в Бамберге в кінці 50-х рр. Р. приписується видання латинського тлумачного словника Іоана Бальба (13 ст) — «Католікона» (Майнц, 1460): окрім повнооб'ємних видань, є група видань малого об'єму, поступливих першим в друкарському відношенні: «Фрагмент про Страшний Суд» (1445?) з німецької поеми 14 ст «книга Сивіли», видання т.з. «Доната» — підручника латинської граматики Елія Доната (4в.), календарі — «Турецький» (1454), «Кровопускальний і послаблюючий» (1456) і ін., а також акцидентна продукція: «Provinciale Romanum» (1456) — список єпархій католицької церкви; декілька індульгенцій і ін. Існує думка (К. Вемер і ін.), що ці видання були виготовлені не Р., а якимсь «невідомим друкарем». Згідно з іншою гіпотезою (Н. П. Кисельов, А. Капр), в Майнце в 50-х рр. 15 ст існувало 2 друкарні: одна, заснована в 1448(?), належала особисто Р., в ній були надруковані малооб'ємні видання; інша, що виникла пізніше, була створена на позику в І. Фуста, в ній видана 42-рядкова Біблія.
Унаслідок анонімності видань, що традиційно пов'язуються з ім'ям Р., а також пріоритетних домагань Голландії виник т.з. гутенберговський питання. В даний час (1971) пріоритет Р. визнається доведеним, а «гутенберговський питання» зводиться в основному до проблем атрибуції, локалізації і датування приписуваних йому видань.
Літ.: Кисельов Н. П., Винахід книгодрукування і перші друкарні в Європі, «Історичний журнал», 1940 №9, с. 77— 89; Варбанец Н. Ст, Сучасний стан гутенберговського питання, в збірці: 500 років після Гутенберга, М., 1968; Люблінський в.с., Подвиг Гутенберга, в збірці: Книга. Дослідження і матеріали, сб.(збірка) 16, М., 1968; Ruppel A., Johannes Gutenberg. Sein Leben und sein Werk, 3 Aufl., B., 1967; Kapr A., Johannes Gutenberg und die Cyprischen Ablaßbriefe von 1457/1455, Lpz., 1968; Lulfing H., Johannes Gutenberg und das Buchwesens des 14. und 15. Jahrhunderts, Lpz., [1969].
