Стражесько Микола Дмитрович [17(29) .12.1876, Одеса, — 27.6.1952, Київ], радянський терапевт, академік АН(Академія наук) СРСР (1943), АН(Академія наук) УРСР (1934) і АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (1944), Герою Соціалістичного Труда (1947). У 1899 закінчив медичний факультет Київського університету; працював в клініці Ст П. Образцова, лабораторії І. П. Павлова . професор Київських жіночих медичних курсів (з 1907), Новоросійського університету в Одесі (з 1919). З 1922 в Київському медичному інституті, де з 1929 завідувач кафедрою факультетської терапії і одночасно (з 1934) завідуючий клінічним відділом інституту клінічної фізіології АН(Академія наук) УРСР. Директор (1936—41 і з 1943) організованого їм Українського інституту клінічної медицина, якому в 1955 привласнено ім'я С. Основниє праці по проблемах грудної жаби і інфаркту міокарду, сердечної недостатності, ревматизму, сепсису, патології органів травлення. Зразковим і С. вперше (1909, за два роки до американської лікарки Дж. Би. Херріка) даний повний опис клінічних ознак тромбозу вінцевих артерій серця, що зробило діагностику інфаркту міокарду доступної практичним лікаркам. С. описав ряд симптомів хвороб органів кровообігу (наприклад, т.з. гарматний тон С. при блокаді серця) і травлення; розробив (1935, спільно с В. Х. Василенко ) класифікацію недостатності кровообігу, що враховує обмінні (біохімічні) порушення; обгрунтував гіпотезу стрептококової етіології ревматизму (1934). Автор класичного керівництва для лікарок «Основи фізичної діагностики захворювань черевної порожнини» (1924). Розвивав функціональний, клінико-експеріментальній напрям сов.(радянський) терапії. Створив школу терапевтів. Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Ізбр. праці, т. 1—2, До., 1955—56.
Літ.: Микола Дмитрович Стражесько, М. — Л., 1950; Дупленко До. Ф., Міхнев А. Л., Н. Д. Стражесько, М., 1969.
