Країна фізіко-географічна, одна з вищих таксономічних одиниць фізіко-географічного районування . Складає частину материка, що характеризується на значному протязі єдністю геоструктури (наприклад, щити, плити і ін.) або закономірним поєднанням структурних елементів, переважаючою тенденцією новітніх тектонічних рухів і, як наслідок цього, спільністю або однорідністю макрорельєфу (обширні рівнини, плоскогір'я, гірські системи і їх комбінації). Географічне положення С. ф.-г. визначає загальні межі атмосферних процесів і макроклімату (співвідношення морських і континентальних повітряних мас, міра зволоження і ін.), що в сукупності відображає специфіку проявів широтної зональності (число і особливості розташування ландшафтних зон), а в гірських країнах — висотній поясній. Приклади С. ф.-г. на території СРСР — Східно-європейська (Російська) рівнина, Кавказ, Урал, Західно-сибірська рівнина.
