Статут Всесоюзного Ленінського Комуністичного Союзу молоді
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Статут Всесоюзного Ленінського Комуністичного Союзу молоді

Статут Всесоюзного Ленінського Комуністичного Союзу молоді, основний закон внутрішнього життя ВЛКСМ, що визначає його назву і призначення, місце в політичній системі суспільства, взаємовідношення з КПРС, обов'язку і права члена ВЛКСМ, організаційні принципи, норми внутрішньокомсомольського життя і методи практичної діяльності. Обов'язковий для всіх комсомольців і комсомольських організацій, В. забезпечує об'єднання всіх членів ВЛКСМ довкола КПРС, мобілізує їх на виконання Програми КПРС, рішень і вказівок партії, приймається з'їздом ВЛКСМ.

  що Діє В. [прийнятий 14-м-код з'їздом ВЛКСМ (1962), часткові зміни внесені 15-м-коду (1966) і 17-м-коду (1974) з'їздами ВЛКСМ] дає визначення комсомолу як «самодіяльній громадській організації, об'єднуючій в своїх рядах широкі маси передової радянської молоді» (Статут ВЛКСМ, 1976, с. 3). У В. говориться, що ВЛКСМ – активний помічник і резерв партії, працює під керівництвом КПРС, допомагає партії виховувати молодь у дусі комунізму, сенс своєї діяльності бачить в здійсненні програми побудови комуністичного суспільства в СРСР. В. визначає головне завдання ВЛКСМ – виховувати хлопців і дівчат на великих ідеях марксизму-ленінізму, героїчних традиціях революційної боротьби, на прикладах самовідданої праці робітників, колгоспників, інтелігенції, виробляти і укріплювати в молодого покоління класовий підхід до всіх явищ суспільного життя, вірність принципам пролетарського інтернаціоналізму, готувати молодих будівельників комунізму, що вважають для себе честю стати членами КПРС, що дотримують у всьому своєму житті викладені в Програмі КПРС принципи морального кодексу будівельників комунізму.

  §1 В. свідчить, що членом ВЛКСМ може бути будь-яка молода людина Сов. країни, що визнає В., що бере активну участь в будівництві комунізму, працює в одній з комсомольських організацій, виконує вирішення комсомолу і що сплачує членські внески. В. вимагає від члена ВЛКСМ бути активним борцем за втілення в життя програми комуністичного будівництва; показувати приклад в праці і навчанні, берегти і примножувати соціалістичну власність; наполегливо опановувати марксистсько-ленінську теорію, культуру, досягнення сучасної науки і техніки, вести боротьбу зі всіма проявами буржуазної ідеології; бути патріотом, кріпити Озброєні Сили СРСР; сприяти розвитку дружби народів СРСР, братських зв'язків сов.(радянський) молоді з молоддю соціалістичних країн, з пролетарською молоддю трудящого і вчиться світу; укріплювати ряди комсомолу, розвивати критику і самокритику; загартовувати себе фізично. Члени ВЛКСМ мають право обирати і бути вибраними в комсомольські органи; обговорювати питання комсомольської роботи, вносити пропозиції; критикувати будь-якого комсомольця і будь-який комсомольський орган; поводитися з питаннями, заявами і пропозиціями в будь-який комітет комсомолу, аж до ЦК ВЛКСМ.

  Прийом в члени ВЛКСМ виробляється в індивідуальному порядку; приймається передова, віддана Сов. Батьківщині молодь у віці від 14 до 28 років.

  Керівним принципом організаційної будови ВЛКСМ В. визначає демократичний централізм, що означає виборність всіх керівних органів комсомолу знизу доверху; періодичну звітність комсомольських органів перед своїми організаціями і перед вищестоящими органами; строгу комсомольську дисципліну і підпорядкування меншості більшості; безумовну обов'язковість вирішень найвищих комсомольських органів для нижчих.

  Найвищим органом комсомольською організацій є: для первинних організацій – загальні збори; для районних, міських, окружних обласних, краєвих організацій – конференція; для ЛКСМ союзних республік і ВЛКСМ – з'їзд. Загальні збори, конференція, з'їзд обирають бюро або комітет, які є виконавськими органами і керують поточною роботою комсомольських організацій. Вибори комітетів первинною комсомольською організацій проводяться відкритим голосуванням, районного і ін. комітетів – закритим (таємним) голосуванням. При виборах всіх комсомольських органів дотримується принцип систематичного оновлення їх складу і спадкоємності керівництва.

  Найвищим органом ВЛКСМ є з'їзд ВЛКСМ, який скликається ЦК ВЛКСМ не рідше за один раз в 4 роки. З'їзд обирає ЦК ВЛКСМ і Центральну ревізійну комісію. У проміжках між з'їздами діяльністю комсомолу керує Центральний Комітет ВЛКСМ . Вищим принципом комсомольського керівництва є колективність. В. передбачає широкий розвиток суспільних початків в комсомолі, створення суспільних комісій з різних питань комсомольської роботи.

  Комсомольські організацій створюються за проїзводственно-терріторіальному ознакою. Первинні комсомольські організації за місцем роботи або навчання членів ВЛКСМ за наявності не менше 3 членів ВЛКСМ.

  В. визначає, що ВЛКСМ за дорученням КПРС займається повсякденною діяльністю Всесоюзній піонерській організації ним. В. І. Леніна, вказує обов'язки комсомольських організацій по її керівництву.

  В 1918 1-й з'їзд комсомолу прийняв основні тези Програми і В., у яких вказав, що комсомол працює під керівництвом партії, ставить собі за мету поширення ідей комунізму і залучення робочої і селянської молоді в будівництво Сов. Росії, є організаційно самостійним, називається Російським Комуністичним Союзом Молоді (з 1924 – Російський Ленінський Комуністичний Союз Молоді, з 1926 – ВЛКСМ). З'їзд призначив комісію, яка виробила єдиний текст Програми і В., опублікований 3 грудня 1918. В. закріпив в комсомолі ленінські ідейні і організаційні основи побудови і діяльності. Надалі з'їзди ВЛКСМ приймали нові В. і вносили часткові зміни до тих, що діють, що викликалося змінами історичної обстановки в країні, новими завданнями, які вирішувалися комсомолом в той або інший період будівництва соціалізму. Нові В. відображали етапи розвитку ВЛКСМ, сприяли зміцненню його ідейної і організаційної єдності, вдосконаленню організаційної будови комсомолу, послідовному розвитку внутрішньокомсомольської демократії, підвищенню відповідальності членів ВЛКСМ, комсомольських організацій в боротьбі за побудову нового суспільства. Незмінними у В. залишалися основоположні принципи будови ВЛКСМ і його внутрішньосоюзному життю – положення про демократичний централізм, колективне керівництво, розвиток критики і самокритики, обов'язкову комсомольську дисципліну, найважливіші умови членства.

  Після 22-го з'їзду КПРС (1961), що прийняв нову Програму партії – програму будівництва комунізму, в 1962 14-й з'їзд ВЛКСМ прийняв В., що відповідає новому періоду в житті сов.(радянський) суспільства. Часткові зміни, внесені до В. 15-м-код і 17-м-код з'їздами ВЛКСМ, направлені на розширення прав і посилення ролі первинних організацій, підвищення активності комсомольців в загальнонародній боротьбі за комунізм, виконання ними заповіту В. І. Леніна «Вчитися комунізму».

  Літ.: Ленін Ст І., Завдання союзів молоді, Полн. собр. соч.(вигадування), т. 41; його ж, Про Статут партії. Сб., М., 1973; Статут ВЛКСМ, М.. 1975; Товариш комсомол. Документи з'їздів, конференцій і ЦК ВЛКСМ. 1918–1968, т. 1–2, М., 1969; Постанова 17-го з'їзду ВЛКСМ про часткові зміни в Статуті ВЛКСМ, в кн.; Документи XVII з'їзду ВЛКСМ, М., 1974; Славна дорога Ленінського комсомолу, т.1–2, М., 1974; Папков Р., Сазонов А., Закон комсомольської життя, в кн.: Школа комсомольського ватажка, [М.], 1970.

  Ст До. Кріворученко.