Статистика матеріально-технічного постачання, галузь економічної статистики, що вивчає процеси розподілу засобів виробництва в народному господарстві і постачання ними підприємств. Раціональна організація матеріально-технічного постачання — одна з найважливіших умов безперебійної роботи соціалістичних підприємств, планомірного і пропорційного розвитку народного господарства. Матеріально-технічне постачання охоплює як реалізацію (збут) засобів виробництва, так і забезпечення ними підприємств. У масштабі всього народного господарства збут і забезпечення складають єдиний процес просування засобів виробництва від постачальників до споживачів. Це знаходить вираження в державних планах матеріально-технічного постачання, які для постачальників є планами збуту, а для споживачів — планами постачання. Основні завдання С. м-код.-т. с. — організація спостереження, обробки і аналізу даних: 1) про виконання планів постачання народного господарства, окремих галузей і підприємств необхідними засобами виробництва по кількості, асортименту і термінам постачання; 2) про економне використання матеріальних ресурсів і виконання норм витрачання сировини, матеріалів, палива і енергії; 3) про наявність запасів сировини, матеріалів і палива і забезпеченості ними потреб народного господарства і окремих споживачів; 4) про витрати звернення, прибутки і збитки, чисельність працівників і оплату праці і ін. показниках господарсько-фінансової діяльності постачальницько-збутових організацій. У завдання С. м-код.-т. с. входить також розробка і аналіз звітних матеріальних балансів окремих продуктів.
Для виконання вказаних завдань в СРСР встановлена державна статистична звітність по матеріально-технічному постачанню, що дозволяє стежити за наявністю і рухом кожного виду засобів виробництва. Підприємства-постачальники і збутові організацій систематично звітують про постачання продукції споживачам і залишках готової невідвантаженої продукції. Підприємства, споживаючі засоби виробництва, складають звіти про залишки, вступ і витрату різних видів сировини, матеріалів і палива, а також про виконання норм витрати по найважливіших видах матеріальних витрат. Для контор постачальницько-збутових органів встановлена звітність про загальний об'єм реалізації продукції споживачам, витратах звернення, прибутках і збитках і ін. показниках господарської діяльності.
Основні показники С. м-код.-т. с.: реалізація і постачання продукції споживачам; вступ, витрата і питомі витрати окремих видів сировини матеріалів, палива і енергії; запаси (залишки) матеріальних цінностей у постачальників і у споживачів; забезпеченість запасами підприємств; витрати звернення і рентабельність роботи постачальницьких і збутових організацій. Велика частина показників С. м-код.-т. с. (постачання, витрата, питомі витрати, залишки) враховується в натуральному вираженні, що дозволяє отримати конкретну характеристику постачання народного господарства і окремих галузей засобами виробництва, виявити комплексність постачання і перевірити, як постачальники виконують свої зобов'язання за якістю, асортименту і кількості продукції, що поставляється. У вартісному вираженні враховуються загальний об'єм реалізації, витрати звернення, прибуток і збитки і ін. показники фінансово-господарської діяльності.
Літ.: Ейдельман М. Р., Статистика матеріально-технічного постачання. М., 1953; Курс економічної статистики, 5 видавництво, М., 1975.
