Статистика житлового господарства, галузь соціальної статистики, що вивчає житлове господарство і житлові умови населення. С. же. х. підрозділяється на статистику чисельності і складу житлового фонду; статистику експлуатації житлового господарства; статистику житлових умов населення. У СРСР необхідність обліку житлових будинків і їх технічного стану диктується потребами планерування житлового будівництва, ремонту, реконструкції і поліпшення благоустрою жител. Вивчення експлуатаційної діяльності житлового господарства і його фінансово-економічного положення сприяє досягненню найкращих методів господарювання і організації досконалих форм управління ним. Для визначення потреби в житлах і регулювання їх використання необхідне вивчення житлових умов населення, яке проводиться в трьох напрямах: кількісна характеристика, якісна характеристика, економічні умови користування житлом. Кількісна характеристика житлових умов виражається в щільності заселення (тобто забезпеченості на душу населення житловою або загальною площею), середньому числі жителів на одну кімнату і коефіцієнті породинного заселення. Якісна характеристика житлових умов визначається рівнем обслуженності мешканців комунальним благоустроєм і санітарно-гігієнічних умов мешкання (вентиляція повітря, режим температурної вологості приміщень, освітленість кімнат і т.д.). Економічні умови користування житлом виражаються в зіставленні всіх витрат, пов'язаних з користуванням житлами, з доходами сім'ї. Витрати на житлі в СРСР в середньому не перевищують 4—5% бюджету сім'ї. Загальне керівництво статистичними роботами в області жител здійснюється органами державної статистики. Основний організаційний принцип С. же. х. — використання оперативного обліку (інвентаризаційні дані, стандартізованний бухгалтерський облік). Поряд з цим епізодично проводяться спеціальні обстеження: одноразові учети (що охоплюють обобществленний житловий фонд країни) і житлові переписи (що охоплюють лише житловий фонд, що знаходиться в особистій власності громадян в містах, міських робітниках і курортних селищах). Вибіркові спостереження дозволяють досліджувати такі процеси в житловому господарстві, як індустріалізація ремонтних робіт, механізація трудомістких робіт, залежність зносу конструкцій від експлуатаційної діяльності, виявлення резервів зниження вартості вмісту жител, виявлення взаємозв'язку житлових умов і демографічних процесів.
Літ.: Коковін Н. А., Статистика міського господарства, М., 1959; Бронер Д. Л., Житлове питання і статистика, М.. 1966; Бронер Д. Л., Крупіцкий М. Л., Філатов Н. Л., Економіка і статистика житлового і комунального господарства, М., 1972.
