Старший жуз, група казахських пологів і племен, що займала територію Семіречья . До 7—4 вв.(століття) до н.е.(наша ера) на території С. же. виник сакський союз племен, в 3—2 вв.(століття) до н.е.(наша ера) — Усуньський племінний союз, потім Західно-тюркський каганат, держава карлуков і т.д. Процес складання С. же. завершився на початку 16 ст До його складу увійшли усуні, кангли, дулати албани, суани, жалаїри і ін. племена. Населення С. же. займалося переважно кочовим скотарством. Кочові райони були тісно пов'язані економічно з місцевими землеробськими поселеннями. У 16—18 вв.(століття) на території С. же. виникло декілька ханств, що зіграли певну роль в організації відсічі зовнішньому ворогові. Феодальні усобиці, грабіжницькі набіги хивінських і кокандських ханів, загроза з боку Цинськой імперії, а також міцніючі економічні зв'язки з Росією викликали у казахів С. же. прагнення до прийняття російського підданства. У 40—60-х рр. 19 ст С. же. увійшов до складу Російської імперії. У 19 ст казахське населення С. же. складало близько 550 тис. чіл.
Літ.: Бекмаханов Е. Б., Приєднання Казахстану до Росії, М., 1957.
