Старший науковий співробітник в СРСР, вчене звання і штатна посада в науково-дослідних установах і вузах. Звання С. н. с. привласнюється вирішенням колегії Вищої атестаційної комісії (ВАК) при Раді Міністрів СРСР, а по установах АН(Академія наук) СРСР і академій союзних республік — Президією АН(Академія наук) СРСР (до 1976 — також Президіями академій наук союзних республік, АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) ВАСХНІЛ(Всесоюзна академія сільськогосподарських наук імені Ст І. Леніна), АПН(Агентство друку Новини) СРСР(Академія педагогічних наук СРСР)). Звання С. н. с. привласнюється за уявленням рад вузів, науково-дослідних установ і науково-виробничих об'єднань (н.-п. о.) докторам і кандидатам наук, що мають друкарські праці або винаходи, вибраним за конкурсом на посаді С. н. с., начальника відділу, завідувач лабораторією; завідувач сектором науково-дослідної установи, н.-п. о., вузу, а також призначеним на посаду вченого секретаря, таким, що успішно пропрацював в цих посадах в даній установі не менше року і що має не менше 5 років стажу науково-педагогічної роботи, у тому числі не менше 3 років стажу наукової роботи. Вирішення ради про виставу до звання С. н. с. приймається таємним голосуванням. Особам, затвердженим в званні С. н. с., видаються атестати єдиного зразка.
