Старшина козацька, категорія посадових осіб в козацтві в 16—18 вв.(століття) Серед козаків із самого початку існувала відмінність в майновому положенні, і багатші робили великий вплив на життя козацької общини. Як правило, з них обиралися особи на керівні посади (отамани, писаря, судді і ін.) і С. виражала інтереси багатої верхівки козацтва. У міру класового розшарування вплив С. посилювалося. Вибори поступово перетворилися на формальність. Верховний орган козачих військ (рада або круг) втрачає своє значення і перетворюється на представництво «домовитих» (на Доні) або «статечних» (у Запоріжжі) козаків. На С. спиралися феодальні уряди Росії і Мови Посполитою, що прагнули підпорядкувати собі козацтво. В той же час частина С. виступала інколи проти центрального уряду (особливо на Україні), відстоюючи незалежність або автономію козацтва. Остаточна втрата козацтвом його автономії після поразки Селянської війни 1773—75 в Росії виразилася в різкому обмеженні козачої самоврядності і відміні виборності військової С., яка стала призначатися урядом. С. отримала офіцерські чини і разом з ними права дворянства і перетворилася в своїй більшості в поміщиків. У 19 ст термін «З.» вийшов з вживання.
