Сталий режим, стан, в який приходить механізм або техніч. система після перехідного процесу (див., наприклад, Перехідні процеси в електричних ланцюгах), викликаної появою обурюючої дії або початковим відхиленням координат системи. Приклади В. р. в лінійних системах – обертання двигуна з деякою постійною частотою при постійному навантаженні на валу, гармонійні коливання в електричному коливальному контурі, робота системи автоматичного регулювання (САР) при незмінних задаючому і обурюючих діях. В. р. динамічної системи характеризується тим, що сили (обурення), що діють на неї, врівноважуються відповідною протидією. Наприклад, для механізму з обертальним рухом В. р. характеризується рівністю М-коду д = M з ( М-код д – момент, що крутить, M з – момент опору); для тіла Q н , що нагрівається = Q p ( Q н і Q p – кількість тепла, що сприймається тілом при нагріванні і розсіюваного їм в ту, що оточує середовище); у коливальному контурі W п = W т ( W п і W т – кількість енергії, що поступає від джерела живлення за період коливань і що виділяється у вигляді тепла на активному опорі контура).
