Стабілізатор електричний, пристрій для автоматичної підтримки постійності значення електричної напруги на входах приймачів електричної енергії (стабілізатор напруги) або сили струму в їх ланцюгах (стабілізатор струму) незалежно від коливань напруги в живлячій мережі і величини навантаження.
Для стабілізації напруги застосовують феромагнітні, у тому числі ферорезонансні, С. е., дія яких заснована на використанні явища магнітного насичення феромагнітних сердечників трансформаторів або дроселів, і електронні (переважно на напівпровідникових приладах, рідше — на електронних лампах) стабілізатори, в яких стабілізація здійснюється методом регулювання по відхиленню (див. Регулювальник автоматичний). У СРСР виготовляються однофазниє і трифазні С. е. змінної напруги (переважно феромагнітні) потужністю від декількох десятків ва до сотень ква і С. е. постійної напруги (в основному напівпровідникові) потужністю від декількох Вт до декількох десятків квт .
Стабілізація струму, як правило постійного, здійснюється або за допомогою електронних приладів з різко вираженою нелінійністю вольтамперной характеристики (бареттер, електровакуумний діод ), або електронними підсилювачами з негативною зворотним зв'язком по струму. При постійному навантаженні струм в ній може бути стабілізований також за допомогою стабілізатора напруги.
Особливо широкого поширення набули ферорезонансні С. е. для стабілізації змінної напруги (зазвичай промислової частоти) в ланцюгах живлення контрольно-вимірювальних приладів, регулюючих і старанних пристроїв промислової електроавтоматики, електроприладів і радіоапаратури побутового призначення (потужністю від десятків ва до декількох ква ). На мал.(малюнок) представлений С. е. напруги для живлення телевізорів і радіоприймачів від мережі з напругою 127/220 в (у стабілізаторі є колодка для перемикання виводів автотрансформатора при переході від одного номінала напруги до іншого). Дросель Др 1 працює в режимі насичення, тому коливання мережевої напруги практично не впливають на його магнітний потік; для компенсації незначних коливань служить допоміжна обмотка wk . Ненасичений дросель Др 2 і конденсатор З утворюють ферорезонансний контур, з якого знімається вихідна стабілізована напруга. Внутрішнє опір С. е. значно менше опору номінального навантаження. Такий стабілізатор при напрузі мережі 127 ± 19/38 або 220 ± 33/66 в (при коливаннях частоти в межах 49,5—50,5 гц ) забезпечує вихідну напругу 220 ± 11/22 в , тобто коефіцієнт стабілізації 3%.
Літ . див.(дивися) при ст. Стабілізація в автоматичному управлінні і регулюванні.
