Спорофіт (від спори і греч.(грецький) phytón — рослина), безстатеве покоління в рослин, в циклі розвитку яких є чергування поколінь ; розвивається із зіготи. На С. формуються спорангії, в яких в результаті мейозу утворюються спори. С. чергується з гаметофітом — статевим поколінням, що утворюється із спори і формує гамети (злиття останніх приводить до виникнення зіготи). Клітки С., як і зігота, мають диплоїдний (подвійний) набір хромосом, а клітки гаметофіта — гаплоїдний (одинарний). У циклах розвитку рослин С. виражений різно. Він домінує в голо- і покритосеменних, забезпечуючи розвиток на собі що виникають із спор сильно зредукованих гаметофітов (чоловічих — пилкових зерен, жіночих, — соотвенно первинного ендосперма і зародкового мішка), а також в папоротеподібних рослин і ламінарієвих бурих водоростей, гаметофіти (заростки) яких існують окремо від С. Подчиненноє положення С. займає в мохоподібних (представлений спорогонієм, що існує на гаметофіте) і в небагатьох бурих водоростей (існує самостійно). В рослин з ізоморфними циклами розвитку (деякі зелені і бурі водорості) що самостійно існують С. і гаметофіти морфологічно розвинені однаково. У більшості флорідей (червоні водорості) С. має як би 2 фази розвитку: перша (т.з. карпоспорофіт) розвивається на гаметофіте, друга живе самостійно і розвинена так само, як гаметофіт. Гетероморфні цикли розвитку з переважанням в них С., що продукує безліч спор особливо характерні для вищих рослин (за винятком мохоподібних), становлення яких пов'язане з виходом їх водорослеобразних предків на сушу, де розмноження спорами давало великі переваги. Перехід від ізоспорії до гетероспорії привів до виникнення насіння і найбільш доконаного виду розмноження рослин — насінному.
