Соціальний престиж, значущість, привабливість, приписувані в суспільній свідомості різним сторонам діяльності людей. Об'єктами С. п. найчастіше виявляються соціальні ролі (наприклад, професії, місце в організації), дії людей (наприклад, в сферах суспільно-політичного життя і дозвілля), їх психологічної якості (ініціативність, сміливість, інтелектуалізм), фізичні достоїнства (краса і т. д.), блага і послуги різного призначення (наприклад, майно, споживчі товари, культурні цінності) і, що особливо важливе, соціальні групи, інститути, організації. С. п. тісно переплітається з такими явищами, як авторитет, пошана, вплив. Кінець кінцем носієм С. п. виявляється сама особа, яка наділяється в суспільній свідомості (всього суспільства або окремих груп) великим або меншим С. п. Деякі матеріальні об'єкти стають на більш менш тривалий термін символами С. п.
Існування феномену С. п. найлегше виявити в оцінках (найчастіше вербальних), за допомогою яких люди ранжирують (тобто вибудовують в ряд) об'єкти С. п., а також в тих діях, в яких вони проявляють свої переваги.
Марксистське розуміння природи С. п. виходить з того, що престижні оцінки мають об'єктивну основу в соціальній дійсності і перш за все — в існуючій соціальній структурі і формуються під вирішальною дією пануючої системи ціннісних орієнтацій, що дозволяє приблизно порівнювати різні явища у зв'язку з їх роллю в задоволенні суспільних потреб. Залежність престижних оцінок від системи ціннісних орієнтацій пояснює їх динамічний характер. Наприклад, одні і ті ж заняття користувалися різним С. п. в різні історичні епохи. В той же час престижні оцінки володіють відомою стійкістю і незрідка зберігаються і після зникнення породжувачів їх умов.
В антагоністичному суспільстві одні і ті ж об'єкти користуються неоднаковим, а інколи і протилежним по знаку престижем у людей, що належать до різних класів, соціальних і демографічних груп. Пануюча в цьому суспільстві ідеологія затверджує престиж багатства (число рабів, кріпаків, розмір земельної власності, капіталу) знатності походження і соціальних зв'язків, ролі в бюрократичній ієрархії. В той же час серед мас трудящих великим престижем користуються люди, що володіють талантом, професійною майстерністю і працьовитістю, борці за соціальну справедливість.
Певні коливання С. п. мають місце і в соціалістичному суспільстві. Проте процес зближення класів і соціальних груп тут веде поступово до вирівнювання престижних оцінок представників різних соціальних груп.
Важлива роль С. п. в суспільному житті кінець кінцем пояснюється прагненням людини придбати пошану в своєму соціальному середовищі, потребою в самоствердженні особи. В той же час від міри С. п. особи або організації у багатьох випадках залежить успішність досягнення поставлених ними цілей. Тому прагнення до придбання або збереження високого С. п. грає помітну роль в мотиваційній сфері особи діях різних організацій. С. п. заохочує корисну для функціонування і розвитку суспільства діяльність. При соціалізмі положення людини в суспільстві визначається головним чином його працею. У зв'язку з цим ефективна творча праця володіє високим престижем, важливою стимул-реакцією професійної діяльності трудящих, що є, соціалістичного суспільства. В той же час фетишизація С. п. здатна зробити негативний вплив на суспільне життя. Вона характерна для буржуазного суспільства. Зокрема, розпалюваний рекламою попит на нові товари часто обумовлений не стільки поліпшенням їх властивостей, скільки міркуваннями престижу. Негативний вплив на суспільне життя надає також штучне роздмухування за допомогою засобів масової комунікації престижу окремих осіб або організацій. У США в 70-і рр. з'явилися спеціальні фірми, організуючі за дорученням клієнта відповідні кампанії. Прагнення володіти престижними в даний момент професіями незрідка приводить до нерівномірного розподілу трудових ресурсів між окремими видами занять.
Емпіричні дослідження С. п. в соціалістичних країнах (престижу професій, джерел масової інформації, споживчих благ у зв'язку з вивченням попиту і моди і ін.), в яких широко використовується техніка виміру С. п. (зокрема, шкали, факторний аналіз і ін.), грають важливу роль в підготовці рішень на різних рівнях соціального управління.
Літ.: Шубкин Ст Н., Вибір професії в умовах комуністичного будівництва, «Питання філософії», 1964 № 8; його ж, Соціологічні досліди, М., 1970; 3амошкин Ю. А., Криза буржуазного індивідуалізму і особа, М., 1966; Кон І., Соціологія особи, М., 1967; Водзінськая Ст Ст, Соціологічний аспект проблеми вибору професії, в збірці: Людина і суспільство, Л., 1969; Сарапата Л., Дослідження ієрархії престижу професійних занять в Польщі, в кн.: Проблеми розвитку соціальної структури суспільства в Радянському Союзі і Польщі, М. — Варшава, 1974; Rosenberg М., Occupations and values, Glencoe, 1957; Packard V., The status seekers, N. Y., 1939; Lipset S., Bendix R., Social mobility in industrial society, Berk., 1960; Class, status and power, 2 ed., N. Y., 1966.
