Софроніцкий Володимир Володимирович [25.4(8.5) .1901, Петербург, — 29.8.1961, Москва], радянський піаніст і педагог, заслуженого на діяча мистецтв РРФСР (1942). Вчився у А. Міхаловського у Варшаві, в Л. В. Николаєва в консерваторії Петрограду (1916—21). Концертував з 1919 (у Ленінграді, Москві, в 1928—29 — у Варшаві, Парижі). В кінці 30-х рр. дав 12 т.з. історичних концертів (цикл). У 1936 — 42 професор Ленінградською, в 1942—61 Московській консерваторій. Гра С. відрізнялася образною силою, гостротою відчуттів, натхненністю, блиском техніки. Виконував головним чином твори А. Н. Ськрябіна, а також Ф. Шопена, Ф. Аркуша, Р. Шумана. Державна премія СРСР (1943). Нагороджений орденом Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.
Літ.: Дельсон Ст, Ст Софроніцкий, М., 1959; Рабіновіч Д., Портрети піаністів, 2 видавництва, М-коди,, 1970: Спогади про Софроніцком, [сб.], М., 1970.
