Софронов Анемподіст Іванович [2(14) .11.1886 — 24.10.1935], якутський радянський письменник. Народився в Ботурусськом улусі (Якутія). Займався самоосвітою. Друкувався з 1912. Як письменник розвивався під впливом російської класичної літератури. У поемах «Батьківщина» (1912), «Ангел і Демон» (1914), в драмах «Бідний Яків» (1914), «Любов» (1916), «Манчари» (1920), «Тіна життя» (1921) змальовані життя якутів до революції, гне місцевих феодалів і царизму родинний деспотизм. С. виступив як критичний реаліст, демократ і просвітитель. Після революції С. заснував національний театр, був редактором першої якутської радянської газети «Манчари», першого літературного журналу «Чолбон». Обирався членом ЦВК(Центральний виконавський комітет) Якутською АССР.
