Совість, категорія етики, що характеризує здатність особи здійснювати етичний самоконтроль, самостійно формулювати для себе етичні обов'язки, вимагати від себе їх виконання і виробляти самооцінку здійснюваних вчинків; один з виразів етичної самосвідомості особі. С. виявляється як у формі раціонального усвідомлення етичного значення здійснюваних дій, так і у формі емоційних переживанні (наприклад, «розкаянь С.»). У ідеалістичній етиці С. тлумачилася як голос «внутрішній Я», прояв природженого людині етичного відчуття і т.п. Марксистсько-ленінська етика обгрунтовує суспільно-історичний характер С. Див. також Мораль,Етика .
