Снелля закон заломлення світлового променя на кордоні двох прозорих середовищ стверджує, що при будь-якому вугіллі а падіння світивши на кордон відношення sin a/sin b є постійним величиною (b — кут заломлення). Встановлено Ст Снелліусом близько 1620 і Р . Декартом в 1637. Відкриття С. з. п. дозволило завершити побудову основ геометричної оптики і сформулювати Ферма принцип . На основі С. з. п. стало можливим ввести поняття заломлення показника (ПП) середовища, з використанням якого С. з. п. записується у вигляді: sin a/sin b = n 2 /n 1 ( n 1 і n 2 — ПП 1-й і 2-й по ходу променя середовищ). Див. також Заломлення світла .
