Служба Сонця, систематичні спостереження Сонця на багатьох астрономічних обсерваторіях світу з метою збору наглядового матеріалу, що відноситься до всіх проявів сонячній активності . В програму С. С. входять спостереження фотосфери в білому світі і хромосфери в світлі водневої лінії На на фотосферно-хромосферах телескопах, оснащених інтерференционно-полярізационнимі фільтрами. Багато обсерваторій проводять виміри магнітних полів і плям на великих телескопах із спектрографами. Високогірні обсерваторії щодня спостерігають сонячну корону на коронографах. Цілий ряд станцій реєструє радіовипромінювання Сонця на радіотелескопах. Дані про рентгенівському випромінюванні Сонця отримують за допомогою апаратури, встановленої на штучних супутниках Землі.
С. С. в СРСР включає близько 20 обсерваторій, що забезпечують спостереження Сонця протягом 12 ч щодня. Результати спостережень, виконаних на станціях С. С. СССР і низки інших країн, публікуються в щомісячному бюлетені «Сонячні дані», видаваному Пулковськой обсерваторією. У бюлетені на кожен день приводиться зображення Сонця з видимими на нім плямами, волокнами, флоккуламі, протуберанцями і короною, що оточує Сонце. У вигляді таблиць приводяться відомості про всі плями, волокна, радіовипромінюванні Сонця і про магнітні поля. Радянська С. С. входить в світову мережу станцій. Функціонують три світові центри по збору сонячних даних: у СРСР, США і Франції; видається декілька міжнародних каталогів сонячної активності. Згідно міжнародної домовленості всі обсерваторії повідомляють в світові центри про появу крупних спалахів відразу ж після їх виявлення. Декілька обсерваторій щодня передають результати вимірів магнітних полів і плям на Медонськую обсерваторію (Франція), де складається добовий прогноз сонячної активності. В рамках міжнародної С. С. в 50—60-і рр. 20 ст було організовано кооперативні дослідження в масштабі всього світу — Міжнародний геофизичний рік (1957—1958), Міжнародний рік спокійного Сонця (1964—65), а також ряд вужчих програм, таких, як програма протонних спалахів.
Дані, отримані світовою мережею станцій С. С., використовуються як для вирішення чисто наукових завдань фізики Сонця, Землі і міжпланетного простору, так і для вирішення практичних завдань забезпечення потреб народного господарства, зокрема для прогнозу умов поширення радіохвиль і магнітних бурь; вони беруться до уваги також і при прогнозах погоди.
