Службове житлове приміщення, в СРСР житлова площа, що надається громадянам для мешкання за місцем роботи або в службовій будівлі у зв'язку з характером їх трудових стосунків (наприклад, двірникам, техніці-доглядачам будівель, вчителям сільських шкіл), а певним категоріям працівників — відповідно до законодавства СРСР і союзних республік. Правовий режим С. же. п. відрізняється від правового режиму звичайних житлових приміщень (воно не підлягає бронюванню, не може задаватися в піднаймання, обмінюватися і т. д.).
Право користування С. же. п. припиняється одночасно з припиненням працівником трудового договору з організацією, що надала це приміщення, і через місяць після запобігання він підлягає виселенню разом зі всіма особами, що проживають з ним, без надання іншого житлового приміщення. Виселення з С. же. п. виробляється в адміністративному порядку з санкції прокурора, за деякими виключеннями (наприклад, інваліди Вітчизняної війни, інваліди праці 1-ої і 2-ої груп, пенсіонери через старість, персональні пенсіонери можуть бути виселені лише в судовому порядку з наданням ним іншого упорядкованого житлового приміщення).
