Система елементів ЕОМ , набір логічних елементів, що дозволяє реалізувати будь-яку функціонально-логічну схему електронної обчислювальної машини . Мінімальний (по числу типів елементів) функціонально повний (з точки зору виконання логічних операцій) набір складається з елементів типа «і» — «не» або «або» — «не»; такі елементи дозволяють побудувати простий елемент пам'яті ЕОМ(електронна обчислювальна машина) — статичний тригер . Вживані в ЕОМ(електронна обчислювальна машина) С. е. містять, крім того, ряд спецмальних елементів для формування сигналів, їх посилення, тимчасової затримки і т. д. Як правило, в С. е. вводиться декілька модифікацій основного логічного елементу, що розрізняються коефіцієнтом розгалуження на вході і виході або деякими додатковими схемними можливостями. Це дозволяє отримати велику ефективність і гнучкість при конструюванні функціональних схем, скоротити число рівнів логіки, збільшити ефективну швидкодію пристроїв ЕОМ(електронна обчислювальна машина) і т. д. Всі елементи однієї системи виконуються сумісними по рівнях сигналів, тимчасових характеристиках, вимогах до джерел живлення. ЕОМ(електронна обчислювальна машина) може бути побудована на декількох С. е. відповідно до вимог, що пред'являються до швидкодії на кожному з рівнів функціональної схеми машини. В цьому випадку в С. е. вводяться також спеціальні елементи, що погоджують.
За типом сигналів, використовуваних для представлення інформації (логічних змінних), С. е. підрозділяють на імпульсних, потенційних і імпульсно-потенційних. Імпульсні С. е. застосовувалися в основному в ранніх зразках ЕОМ(електронна обчислювальна машина) (переважно 1-го покоління). У ЕОМ(електронна обчислювальна машина) 2-го і особливо 3-го покоління застосовуються потенційні і імпульсно-потенційні С. е. У ЕОМ(електронна обчислювальна машина) різних поколінь використовуються логічні елементи, відмінні по конструкції і принципу роботи: елементи, побудовані на вакуумних електронних лампах (у ЕОМ(електронна обчислювальна машина) 1-го покоління), на транзисторах і напівпровідникових діодах (2-го покоління), на інтегральних схемах — ІС (3-го покоління). Залежно від того, на яких активних компонентах виконана основна логічна схема, розрізняють елементи діодні резистори (т.з. елементи з логікою діодного резистора — ДРЛ), транзисторні резистори (ТРЛ), діодно-транзисторні (ДТЛ), транзисторно-транзисторні (ТТЛ), транзисторні з емітерними зв'язками (ЕСЛ) і ін. Логічні елементи на ІС, вхідні в С. е. сучасних ЕОМ(електронна обчислювальна машина), виконують з ТРЛ, ДТЛ, ТТЛ, ЕСЛ. У обчислювальних машинах Єдиної системи ЕОМ(електронна обчислювальна машина)(ЄС ЕОМ(електронна обчислювальна машина)) низьку і середню швидкодії застосовують С. е. з ТТЛ, а високої швидкодії — з ЕСЛ. Найбільш поширеною в СРСР С. е. з ТТЛ є серія ІС 133/155 («Логіка-2») з середнім часом затримки сигналу близько 15 нсек і середньою потужністю розсіяння 15 мвт. В серію входять ІС більше 20 модифікацій, у тому числі середнього рівня інтеграції (понад 10 елементів), наприклад лічильники, регістри, дешифратори, що запам'ятовують пристрої і ін. У СРСР С. е. з ЕСЛ реалізована у вигляді серії ІС 137/187 з часом затримки 4—7 нсек і потужністю розсіяння 70— 35 мвт, в цю серію входять ІС 19 модифікацій з рівнем інтеграції 2—3 елементи в одному корпусі.
Літ.: Каган Би. М., Канівський М. М., Цифрові обчислювальні машини і системи, 2 видавництва, М., 1973.
