Тригер (англ. trigger), спусковий пристрій (спускова схема ), який може скільки завгодно довго знаходитися в одному з двох (рідше за багатьох) станів стійкої рівноваги і стрибкоподібно перемикатися з одного стану в інше під дією зовнішнього сигналу. Т. має два виходи: основний і інверсний. Кожному стану Т. відповідають певні сигнали на його виходах що відрізняються своїм рівнем. У одному перебуванні на основному виході Т. формується сигнал високого рівня, а на інверсному — низького; у ін. стані, навпаки, сигнали високого і низького рівнів формуються відповідно на інверсному і основному виходах. Т. характеризується наступними найважливішими параметрами: швидкодією, часом спрацьовування, рівнями вхідних і вихідних сигналів. Швидкодія Т. визначається як максимальне можливе число перемикань в одиницю часу. Час спрацьовування визначається часом переходу Т. з одного стану в інше і характеризує затримку вихідного сигналу Т. відносно вхідного. Під рівнем вхідного сигналу розуміють мінімальне значення сигналу, необхідне для перемикання Т. Уровень вихідного сигналу у більшості Т. не нижче за рівень вхідного сигналу, чим забезпечується можливість їх послідовного з'єднання без проміжного посилення.
Найбільше поширення набули електронні Т., виконані на електронних лампах, газорозрядних приладах, напівпровідникових діодах, транзисторах різних типів і особливо на інтегральних мікросхемах; інколи застосовуються також Т. на магнітних елементах, елементах пневмо- і гидроавтоматіки і ін. По характеру вхідних сигналів розрізняють Т. з потенційними входами (прямим і інверсним) і динамічними входами (також прямим і інверсним). Т. з потенційними входами реагують на сигнал високого рівня на прямому вході і низького рівня на інверсному вході. Т. з динамічними входами реагують на перепади (зміни рівня) вхідних сигналів: позитивний на прямому вході і негативний на інверсному.
найчастіше застосовують: Т. з рахунковим входом (Т-трігер), який змінює свій стан на протилежне з кожним вхідним сигналом; Т. з двома настановними входами ( R — S- тригер), що змінює свій стан лише при дії сигналу, що управляє, на певний вхід ( R -ілі s-вхід), причому повторна дія сигналу на той же вхід Т. не змінює його стану; універсальний Т. ( J — K -тріггер), що володіє властивостями Т-трігера і R, — s-трігера; Т. затримки ( D -тріггер), стан якого і відповідний йому вихідний сигнал повторюють вхідний сигнал. Окрім Т. цих типів, застосовують комбіновані Т., такі, що є універсальні багатофункціональні пристрої з великим числом входів.
Вказані вище за Т. відносять до симетричних; застосовують також несиметричні Т. (Т. Шмітта). Несиметричний Т. переходить з одного стану в інше після досягнення вхідним сигналом одного рівня (порогу спрацьовування), а у вихідний стан повертається при зменшенні вхідного сигналу до деякого ін. рівня. Існують і багатостабільні Т., такі, що володіють числом стійких станів більшим, ніж два.
Т. різних типів застосовують в пристроях цифрової обчислювальної техніки і автоматики. З використанням Т. будуються цифрові автомати з програмним управлінням для дискретної обробки інформації (зокрема, лічильники, перелічувальні пристрої, регістри різних типів, дешифратори, суматори і ін.), формувачі імпульсів, цифрові дільники частоти і т.д. У цифровій автоматиці Т. виконують функції елементарних автоматів з пам'яттю, що мають 2 стани, якими відповідають два можливі значення двійкової логічної змінної ( х = 0 і х = 1). Такі Т. підрозділяються на асинхронних і синхронних. Синхронні (тактовані) Т. виконують свої функції лише при дії на їх входи періодичних тактових сигналів (зазвичай меандрового типа), що синхронізують роботу Т. Синхронниє Т. підрозділяються на однотактних і двухтактниє. Останні є системою з двох Т. що виконують одну і ту ж логічну операцію, але із зміщенням в часі на тривалість напівтакту вхідного тактового сигналу. Подвоєння дій Т. необхідне для розділення в часі прийому інформації, що доставляється вхідними сигналами, і передачі інформації з виходів Т. на ін. елементи пристрою (або на його вхід).
Літ.: Іцхоки Я. С., Овчинників Н. І., Імпульсні і цифрові пристрої, М., 1972; Старостін А. Н., Імпульсна техніка, М. 1973; Каган Би. М., Канівський М. М., Цифрові обчислювальні машини і системи, М., 1973.
