Логічний елемент , простий пристрій ЕОМ(електронна обчислювальна машина), що виконує одну визначену логічну операцію над вхідними сигналами згідно з правилами алгебри логіки. Для Л. е. незалежно від їх фізичної реалізації набуті дискретних значень вхідних і вихідних сигналів; звичайно це два рівні, які умовно приймаються за «0» і «1». Розрізняють Л. е. комбінаційні, вихідні сигнали яких в якийсь момент часу визначаються комбінацією вхідних сигналів, що діють в той же момент часу, і Л. е. запам'ятовування (пам'яті) або затримки, в яких вихідні сигнали визначаються станом Л. е. до моменту дії чергового сигналу. До комбінаційних Л. е. відносяться інвертор (елемент «не»), збігів схема (кон'юнктор або елемент «і»), а також збірна схема (діз'юнктор або елемент «або») — Л. е. з декількома входами і одним виходом, сигнал на якому виникає за наявності сигналу хоч би на одному з входів. Широко поширені Л. е. з поєднань елементів — «не — і», «не — або». Окремий клас Л. е. складають порогові елементи, окремий випадок яких — мажоритарні елементи більшості», що працюють за «принципом, т. е., якщо на більшість входів елементу поданий сигнал «1», то на виході схеми також встановлюється сигнал «1».
Л. е. є основними елементами для побудови логічних ланцюгів обчислювальних машин і дискретних систем автоматики; сукупність Л. е. утворює логічну структуру блоку, вузла, пристрою машини. Набор Л. е., що складається з елементів «і», «або», «не», за допомогою якого можна побудувати логічну структуру будь-якої складності, називається функціонально повним. Існує тенденція створення універсальних Л. е., на яких може бути реалізоване декілька логічних функцій.
Літ.: Анісимов Би. Ст, Четвериків Ст Н., Основи теорії і проектування цифрових обчислювальних машин, М., 1962; Вавілов Е. Н., Кравець Р. П., Синтез схем електронних цифрових машин, М., 1963.
