Систан, Сейстан (в давнину Дрангиана), природна і історична область в Ірані і Афганістані. Займає безстічну западину в середній частині Іранського нагір'я, складену переважно озерними відкладеннями; в центрі западини — група озер Хамун, що збирають воду рр. Гильменд, Хашруд, Фарахруд, Харутруд, нижні течії яких знаходяться в С. Переважає рівнинний рельєф (висота біля 500 м-код ) . Клімат субтропічних пустель, сухий з теплою зимою і жарким літом. Опадів менше 100 мм в рік (максимум — взимку і весною). Пустинна рослинність з колючими підвушковидними чагарниками, використовується як цілорічні пасовища для овець, кіз і верблюдів, ближче до озер і річок — рідкі чагарники тамаріська, саксаулу, евфратського тополі. Область кінцевих озер (особливо по р. Гильменд) дуже заболочена, при розливах річки блукають знаходячи нові русла. У складі фауни — кабани, шакали, зайці, по озерах — багато перелітних зимуючих водоплавних птахів (качки, гусаки, чаплі, пелікани, фламінго). У річкових долинах — оазиси з полями бавовника, зернових, бобах і лікарського маку, а також — з садами. У С. — рр. Заболь (Іран), Зарандж (Афганістан). Назва С. походить від племені саків, що оселився тут в кінці 2 ст до н.е.(наша ера) В давнину і середні століття територія С. входила до складу різних держав Середнього Сходу: Греко-Бактрійського царства, Парфянського царства, держави Сасанідов, Арабського халіфату, держави Саффарідов і ін. У 8—9 вв.(століття) С. — один з центрів руху харіджітов .
