Сигизмунд I (лат. Sigismundus, йому.(німецький) Siegmund) [15.2.1368, Нюрнберг, — 9.12. 1437, Цнайм (нині Зноймо, Чехословакія)], імператор «Священної Римської імперії» в 1410—37, угорський король (Жігмонд, Zsigmond) в 1387—1437, чеський король (Zikmund) в 1419—1421 і 1436—37. Син імператора Карла IV, останній з династії Люксембургов . Став угорським королем, одружившись з дочкою угорського короля Лайоша Великого. Очолював хрестовий похід західноєвропейських феодалів проти турок, був розбитий Баязідом I в Никопольськом битві 1396 . Один з ініціаторів і учасник церковного Констанцського собору (1414—1418); санкціонував страту Я. Гуса якому спочатку дав охоронну грамоту. Успадкувавши після смерті брата Вацлава IV чеський престол, вів боротьбу проти гуситського революційного руху, організовував разом з римським папою хрестові походи проти гуситів. У 1421 був позбавлений влади з чеського престолу Чаславським сеймом, знов проголошений чеським королем в 1436 сеймом в Йіглаве.
