Констанцський собор, уселенський собор католицької церкви 1414—18 в р. Констанц (Німеччина). Скликаний папою Іоаном XXIII (під тиском імператора Сигизмунда I, вищих церковних кругів) з метою ліквідації «великого розколу» і реформи церкви. Поряд з духівництвом в До. с. брали участь і світські феодали, у тому числі імператор Сигизмунд. До. с. поклав розколу, усунувши трьох пап, що оспорювали папський престол (Григорій XII відрікся, а Іоан XXIII і Бенедикт XIII були позбавлені влади), і вибравши папою Мартіна V. Були проголошені необхідність регулярного скликання соборів, принцип верховенства собору над папами, але ці рішення надалі не були реалізовані. До. с. засудив учення Дж. Уїкліфа, Я. Гуса . Я. Гус (всупереч охоронній грамоті імператора Сигизмунда) був спалений в Констанце 6 липня 1415; через рік та ж доля спіткала сподвижника Гуса Ієроніма Празького, засудженого тим же До. с.
