Сибірський союз РСДРП
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сибірський союз РСДРП

Сибірський союз РСДРП (до 1903 — Сибірський соціал-демократичний союз), утворений навесні 1901 за ініціативою соціал-демократів Томська з (центром в Томську) для координації діяльності соціал-демократичних груп Сибіру; оголосив про своє створення в прокламації влітку 1901. До Союзу увійшли соціал-демократичні групи Томська, Красноярська, Іркутська, же.-д.(железнодорожний) станцій Іланськая і Тайга. Програма Союзу, опублікована в кінці 1901 у вигляді відозви, визначала його завдання — боротьбу за політичну свободу пролетаріату, за соціалізм, але помилково проголошувала відособленість Союзу від загальноросійського робочого руху, т. до. большинство у керівництві Союзу складали прибічники «економізму», що вважали невчасним створення єдиної російської пролетарської партії. «Іскра» яку Союз отримував і поширював, в листопаді 1901 вітала об'єднання сибірських соціал-демократів, але відзначила, що позитивний результат цей буде ослаблений відособленням Союзу від загальноросійського руху. У 1901 в Томську, Красноярську, Іркутську були створені комітети Союзу, в 1902 — комітет в Читі, утворилися групи Союзу в Петропавловське, Барнаулі, Новониколаєвське (Новосибірськ), Ачинське, Канське і др.; у 1903 — комітет в Омську. У липні 1902 центр був перенесений в Іркутськ. В кінці 1902 іскрівці, витіснивши опортуністів з керівного центру, прийняли рішення централізувати місцеву роботу і пов'язати її із загальноросійським рухом. У січні 1903 Союз заявив про визнання «Іскри» керівним органом, про вступ в РСДРП і прийняв подвійну назву: «Сибірський соціал-демократичний союз — Комітет РСДРП», місцеві комітети Союзу іменувалися комітетами РСДРП. 1-я конференція Союзу (літо 1903, Іркутськ) підтвердила вірність лінії «Іскри» визначила завдання соціал-демократів Сибіру по здійсненню ленінського плану будівництва партії. Проте делегати Союзу (Л. Д. Троцкий і В. Е. Мандельберг) на 2-м-коді з'їзді РСДРП (1903) зайняли меншовицькі позиції. Союз засудив їх поведінку. У листопаді 1903 керівний центр був переведений до Томська. До 3-го з'їзду РСДРП Союз був об'єднаною партійною організацією з переважанням більшовиків. Проте делегат від Союзу на 3-й з'їзд РСДРП (1905) В. А. Гутовський самовільно попрямував не на з'їзд, а на меншовицьку конференцію в Женеві. У червні 1905 на конференції Союзу в Томську через відсутність матеріалів з'їзду і дезинформації Гутовського про положення справ в партії в керівний центр були вибрані в основному меншовики. Місцеві комітети, в більшості що залишалися на більшовицьких позиціях, не підкорялися меншовицькому керівництву Союзу, і він фактично розпався. У травні 1906 на з'їзді соціал-демократичних організацій Сибіру в Красноярську був вибраний новий більшовицький Союзний комітет; у 1908 із-за арештів його діяльність припинилася.

  Літ.: Ленін Ст І., Сибірському комітету РСДРП, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 46; Другий з'їзд РСДРП. Протоколи, М., 1959; Революційний рух в Сибіру і на Далекому Сході, ст 1, Томськ, 1960; Передумови Жовтневої революції в Сибіру, Новосиб., 1964; Баранський Н. Н., В рядах Сибірського соціал-демократичного союзу, 2 видавництва, Томськ 1961.

  Ст М. Дуганова.