Серотерапія (від латів.(латинський) serum — сироватка і терапія ), метод лікування захворювань людини і тварин (переважно інфекційних) за допомогою імунних сироваток. Лікувальний ефект заснований на явищі пасивного імунітету — знешкодженні мікробів (токсинів) антитілами (антитоксинами), що містяться в сироватках які отримують шляхом гіперімунізації тварин (головним чином коней). Для С. застосовують також очищені і концентровані сироватки — гамма-глобуліни ; гетерогенні (отримані з сироваток імунізованих тварин) і гомологічні (отримані з сироваток імунізованих або таких, що перехворіли людей). Сироватки імунні застосовують при лікуванні дифтерії (переважно в початковій стадії хвороби), ботулізму, при укусах отруйних змій; гамма-глобуліни — при лікуванні грипу, сибірської виразки, правця, віспи, кліщового енцефаліту, лептоспірозу, стафілококових інфекцій (особливо викликаних антибіотикостійкими формами мікробів) і інших захворювань. Для запобігання ускладненням С. (анафілактичний шок, сироваткова хвороба) сироватки і гетерогенні гамма-глобуліни вводять по спеціальній методиці з попередньою шкірною пробою. У ветеринарній практиці імунні сироватки, у тому числі гамма-глобуліни, застосовують при лікуванні сибірської виразки, геморагічній септицемії великої рогатої худоби, овець і свиней, анаеробної дизентерії ягнят, пики свиней і т. п. Див. також Імунотерапія .
