Сен-Венан Адемар Жан Клод
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сен-Венан Адемар Жан Клод

Сен-Венан (Saint-venant), Барре де Сен-Венан Адемар Жан Клод (23.8.1797, Вілье-ан-Брі, департамент Сіна і Марна, — 6.1.1886, Сент-Уан, департамент Луар і Шер), французький учений в області механіки. Член Паризької АН(Академія наук) (1868). Після закінчення (1816) Політехнічної школи в Парижі працював інженером, потім викладав в Школі мостів і доріг в Парижі і в агрономічному інституті у Версалі. Основні праці по теорії пружності, опору матеріалів, гідравліці, гідродинаміці. Ввів т.з. напівзворотний метод вирішення завдань в теорії пружності, сформулював принцип пом'якшення граничних умов ( Сен-Венана принцип ) і побудував загальну теорію кручення і вигину призматичних стрижнів (1855). Досліджував зіткнення пружних стрижнів. Заклав основи теорії пластичності ідеально пластичного тіла. Вивчав також виділення газів з отворів і рух рідин у відкритих руслах.

  Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Мемуари про кручення призм — Мемуар про вигин призм, М., 1961.

  Літ.: Історія механіки з кінця XVIII століття до середини XX століття, під общ. ред. А. Т. Грігорьяна і І. Б. Погребисського, М., 1972.