Сенгор (Senghor) Леопольд Седар (р. 9.10.1906, Жоаль, Сенегал), державний діяч Сенегалу, філософ, поет. Закінчив філологічний факультет Сорбонни (1933). У 1935—58 (з перервою в 1939—42) викладав в учбових закладах Франції. У 1939—40 служив у французькій армії; у 1940—42 був в нім.(німецький) полону, потім брав участь у французькому Русі Опору. У 1936—48 член Французької соціалістичної партії (СФІО). Засновник (1948) партії Демократичний блок Сенегалу (у 1959 перетворений в Прогресивний союз Сенегалу, ПСС). З 1959 генеральний секретар ПСС. У 1945—60 займав ряд міністерських постів у Франції. З 4 квітня 1959 по 20 серпня 1960 голова Федеральної асамблеї Федерації Малі. З вересня 1960 президент Республіки Сенегал; у грудня 1962 — лютого 1970 одночасно глава уряду. С. — один з творців концепції т.з. «негрітюда», що затверджує винятковість історичних доль Африки і психічного складу «африканської особи».
Участь С. в русі Опори знайшло віддзеркалення в поетичному циклі «Чорні жертви» (1948). Автор збірки віршів «Пісні в, сутінку» (1945) і «Пісні для Наетт» (1949), драматичної поеми «Чака» (1949) про героїчне минуле африканських народів і ін.
С. — почесний доктор наук Паризького, Страсбурського і інших університетів; іноземний член французької Академії моральних і політичних наук (1969).
Соч.: Nation et voie africaine du socialisme. P., 1961; On African socialisme, N. Y. — L., [1964]; La negritude est un humanisme du XX siécle, Dakar, 1971; Poémes. P., 1974; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Гімн ночі і сонця, [післямова М. Малишева], М., 1965; Вибрана лірика, [предісл. М. Ваксмахера], М., 1969.
Літ.: Потехина Р. І., Нариси сучасної літератури Західної Африки, М., 1968; Сучасні літератури Африки, М., 1973—74; Guibert A., L. S. Senghor, P., 1962 («Poétes d''aujourd''hui»); Leusse Н. de, L. S. Senghor, l''africain [P., 1967]; Mezu S. O., L. S. Sengbor..., P. [1968] (літ. с. 207—29).
