Селянський союз Всеросійський, масова революційно-демократична політична організація, що виникла в 1905 в умовах підйому революції, стала «... зародком особливої селянської партії» (Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво. т. 17, с. 385). Засновницький з'їзд союзу в Москві 31 липня — 1 серпня (13—14 серпня) 1905 визначив його структуру, вибрав Головний комітет з 5 інтелігентів і 3 селян, а також інтелігентське по складу Центральне бюро сприяння. Активна участь в керівництві До. с. Ст народницької дрібнобуржуазної інтелігенції підсилювало властиві селянству ліберальні коливання. Але головною фігурою в До. с. Ст було не дрібнобуржуазний інтелігент-народник, а свідомий селянин, майбутній трудар (див. там же, т. 12, с. 334—35). За неповними даними, в октябре—декабре 1905 в Європейській Росії було 470 волосних і сільських організацій До. с. Ст, що об'єднували до 200 тис. людина організації виникли також в Сибіру і на Далекому Сході. Програмні резолюції, прийняті Засновницьким з'їздом і делегатською нарадою До. с. Ст (листопад 1905), вимагали націоналізації всієї землі (приватна власність на землю відмінялася, крупні земельні володіння націоналізувалися безоплатно, приватновласницькі — частково без винагороди, частково — за викуп.). Виборними селянськими комітетами земля повинна була розподілятися в користування тим, «хто оброблятиме її силами своєї сім'ї, без найманої праці». Остаточне рішення земельного питання покладалося на Засновницькі збори . Вимога скликання Засновницьких зборів (на основі загальних виборів) була основою політичної платформи До. с. Ст, але питання про долю монархії було обійдене, а пропозиція представника РСДРП про демократичну республіку відхилена. Всупереч цим і ін. ліберально-монархічним коливанням, До. с. Ст оцінювалося В. І. Леніним як організація «... безумовно революційна в своїй основі...» (там же, с. 334). До. с. Ст прийняло революційні рішення про бойкот Державної думи, земських начальників, про демократичну перебудову суду, місцевого управління, про знищення постійної армії і заміну її народним ополченням, про введення обов'язкового і безкоштовного 5-річного утворення і т. д. У листопаді 1905 До. с. Ст зажадало в уряди видати закон про вибори в Засновницькі збори і провести їх не пізніше за лютий 1906, відмінити виняткові закони, амністувати учасників селянських хвилювань і відмінити військовий суд над учасниками Кронштадтського повстання. Співпраця До. с. Ст з Петербурзькою радою робочих депутатів — один з проявів союзу робочого класу з селянством в революції. В кінці 1905 відбулося декілька обласних, 10 губернських і 30 з'їздів повітів До. с. Ст Деякі з них висловилися за озброєний захват поміщицьких земель. Місцеві організації До. с. Ст в районах масових селянських повстань (Україна, Поволжье, Центр) виконували функції революційних комітетів. Надалі діяльність союзу зосередилася довкола «Трудової групи» Державної думи. Комітети До. с. Ст підтримували її наказами і агітацією в селянстві. З придушенням революції в 1907 організацій До. с. Ст розпалися. Діяльність До. с. Ст відродилася після Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917. В період переростання буржуазно-демократичної революції в соціалістичну До. с. Ст поступово втрачало свою масову базу в селянстві із-за політики оборончества, довіри до Тимчасовому уряду, відмови від підтримки захватів поміщицьких земель селянами, яку проводило керівництво комітету. На з'їзді До. с. Ст в Москві 31 липня — 6 серпня (13—19 серпня) стався розкол. Друкарським органом До. с. Ст була газета «Голос Селянського союзу» (апрель—октябрь 1917). Після Жовтневої соціалістичної революції До. с. Ст припинило своє існування.
Літ.: Ленін Ст І., Пролетаріат і селянство, Полн. собр. соч.(вигадування), т. 12; його ж, Перемога кадетів і завдання робочої партії, там же; його ж, Мета боротьби пролетаріату в нашій революції, там же; Протокол Засновницького з'їзду Всеросійського Селянського союзу, СП(Збори постанов) Би, 1905; Протоколи Делегатської наради Всеросійського Селянського союзу 6—10 листопада 1905 р. в Москві [М., 1906]; Шестаков А. Ст, Всеросійський Селянський союз, «історик-марксист», 1927, т. 5; Кирюхина Е. І., Всеросійський Селянський союз в 1905 р., в збірці: Історичні записки, т. 50, М., 1955.
