Свінцеваніє, нанесення шаруючи свинцю (інколи з добавками олова або сурми) на поверхню металевих виробів для підвищення їх корозійної стійкості (від дії сірчаної і сірчистої кислот, бензину і інших хімічно агресивних речовин), а також для захисту від дії рентгенівських променів; застосовується також при виробництві біметала . С. здійснюється зануренням виробів в розплавлений метал, т.з. гомогенним способом, металізацією, плакированієм, гальванічним способом (див. Гальванотехніка ) . При С. зануренням в розплавлений свинець вводять або олово (2—25%), або сурму (1—10%), оскільки ні залізо, ні мідь (основні матеріали виробів, що піддаються С.) не утворюють зі свинцем твердих розчинів значної концентрації або хімічних сполук. При гомогенному С. зазвичай на виріб заздалегідь наносять тонкий шар олова, а потім натиранням — розплавлений свинець. С. металізацією використовується переважно для покриття збірних конструкцій великих розмірів. С. плакированієм застосовується при виробництві біметалічних листів, труб і плоских анодів. Гальванічне С. ведеться в кремнефторісто- або борфтористоводневих, перхлоратних і сульфамінових електролітах. Товщина свинцевого покриття для захисту від атмосферної корозії 0,1—0,2 мм, для захисту хімічної апаратури до 1—2 мм.
Літ.: Ямпольський А. М., Ільін Ст А., Короткий довідник гальванотехніка, М. — Л., 1962; Лайнер Ст І., Захисні покриття металів, М., 1974.
