Біметал (від бі... і метал), металевий матеріал, що складається з 2 шарів різнорідних металів або сплавів (наприклад, сталь і алюміній, сталь і ніобій, алюміній і титан, титан і молібден і ін.). Застосовують для підвищення міцності і жаростійкості конструкцій, зниження їх маси з метою економії дорогих і дефіцитних металів або як матеріал із спеціальними властивостями. Наприклад, в електро- і радіотехніці поширення Б. обумовлено тим, що щільність змінного струму падає від периферії провідника до його середини, тому інколи доцільно поверхня дроту з дешевшого матеріалу (сталь, алюміній) покривати хорошим провідником (мідь, срібло). Вживання Б. у приладобудуванні засновано на використанні різних значень температурних коефіцієнтів розширення металів, з яких складаються біметалічні пластини. У машинобудуванні з Би. виготовляють деталі машин і механізмів (наприклад, втулки підшипників).
Би. виготовляють головним чином одночасним плющенням (або пресуванням) двох заготовок різних металів (або сплавів). Поширені також заливка легкоплавкого металу по тугоплавкому і занурення тугоплавкого металу в розплавлений легкоплавкий метал. При гальванічному способі шар коштовнішого металу наносять електролітично. Твердіші — дорогі і дефіцитні — сплави наплавляють на сталь електронагрівом (при виробництві ріжучого інструменту, штампів і пр.).
