Свинцеві сплави
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Свинцеві сплави

Свинцеві сплави, сплави на основі свинцю . Розрізняють низьколеговані і високолеговані С. с. До 1-ої групи відносяться С. с., що містять малі добавки Fe, Cu, Sb, Sn, Cd або Са в концентраціях, не що знижують, а що в деяких випадках підвищують корозійну стійкість свинцю і що значно збільшують його межу повзучості і тривалу міцність. У 2-у групу входять С. с., які містять в значній кількості елементи, що підвищують міцність, твердість і антифрикційні властивості і плавлення свинцю, що знижують температуру, і його усадку при литві. Як і свинець, більшість С. с. (за винятком тих, що містять більше 0,1% Ca, Mg, Li, До або Na) характеризуються високою корозійною стійкістю на повітрі, у воді, а також в більшості розбавлених неорганічних кислот при кімнатній і низьких температурах. С. с. стійкі в концентрованих оцетовою хлороцетовій і лимонній кислотах. У присутності кисню стійкість в органічних кислотах знижується. Хлор (до 100 °С), сірководень і сірчистий газ надають незначну дію на С. с. Низьколеговані С. с. вельми стійкі в грунті, що містить солі кремнієвої, вугільної і сірчаної кислот.

  Зі всіх елементів, використовуваних для легування свинцю, лише Ca і Te роблять його здатним зміцнюватися при пластичній деформації. Свинець легований ін. елементами, із-за низької температури рекристалізації разупрочняєтся безпосередньо при плющенні, пресуванні, волочінні і ін. процесах обробки, що проводяться при кімнатній температурі. Добавки вельми значно підвищують межу повзучості, тривалу міцність, температуру рекристалізації і стійкість свинцю в сірчаній кислоті. При введенні 0,05% Te втрати свинцю під впливом сарною кислоти знижуються в 10 разів.

  С. с. з Te (0,03—0,06%), Cu (0,04—0,08%), Sb (0,5—2,0%) використовують для виготовлення листів, труб і ін. напівфабрикатів, для облицювання ванн і іншої кислототривкої апаратури і трубопроводів. Для оболонок низьковольтних і силових кабелів застосовують С. с., леговані Te (0,04—0,06%), Ca (0,03—0,07%), Sn (1,0—2,0%), Sb (0,4—0,8%). Легкоплавкі С. с. (див. Легкоплавкі сплави ) є головним чином подвійні, потрійні і складніші евтектики свинцю з In, Sn, Bi, Sb, Cd і Hg. На базі систем Pb — Sn, Pb — Ag і Pb — Sn — Sb створена серія т.з. м'яких припоїв (з температурою плавлення 185—305 °С), що характеризуються хорошою адгезією з багатьма металами і сплавами і високою корозійною стійкістю. Для захисту від корозії залізних сплавів і перед заливкою вкладишів підшипників застосовують свинцеві луди, що є С. с., леговані 0,5—1% Zn або Sn. Потрійні С. с. з Sb (8—23%) і Sn (2—7%) знаходять вживання в поліграфічній техніці (див. Друкарські сплави ) . Широко використовуються підшипникові С. с. (див. Антифрикційні матеріали і Бабіт ) на базі систем Pb—sb—sn, Pb—sb—sn—cu і Pb—ca—na. Завдяки високій щільності і хорошим ливарним властивостям С. с., що містять 0,1—1,5% Sb, 0,06—0,2% As, 0,02—0,04% Na, застосовуються для відливання дробу, а сплави з 0,3—3% Sb для відливання сердечників куль. Грати для свинцевих акумуляторів готують з С. с. що містять 6—9% Sb.

  Літ.: Шпічинецкий Е. С., Свинцеві сплави, в кн.: Довідник по машинобудівних матеріалах, т. 2, М., 1959.

  Е. С. Шпічинецкий, Р. Е. Шпічинецкий.