Сапролегнієвиє гриби (Saprolegniales), порядок, з підкласу ооміцетов класу нижчих грибів — фікоміцетів. Володіють добре розвиненим неклітинним міцелієм, тонкі гіфи якого упроваджуються за допомогою ризоїдів в живильний субстрат. На його поверхні С. р. пишно розвиваються, формуючи органи безстатевого (зооспорангиі) і статевого (оогонії і антерідії) розмноження. У зооспорангиях утворюються грушовидні зооспори з 2 джгутиками на передньому кінці. Зрілі зооспори, вийшовши із зооспорангия, плавають деякий час у воді, потім зупиняються і покриваються оболонкою, втягуючи всередину джгутики, а потім, скидаючи оболонку, переходять в іншу, зазвичай ниркоподібну, форму також з 2 джгутиками збоку, направленими один вперед, інший назад. Осідаючи на відповідному субстраті, такі вторинні зооспори дають початок міцелію. При статевому розмноженні вміст антерідієв переливається через особливі вирости в оогонії, в яких, як правило є декілька яйцеклітин. Запліднені яйцеклітини — ооспори — одягаються двошаровою оболонкою і після періоду спокою проростають, розвиваючись в зооспорангиі. Проростання ооспори супроводиться редукційним діленням її диплоїдного ядра (див. Мейоз ). Т. о., ооспори — єдина диплоїдна фаза розвитку цих грибів. Найбільш відомі пологи сапролегнія (Saprolegnia) і ахлія (Achlya), що розвиваються сапрофітний на трупах комах або паразитуючі на риб'ячій ікрі і рибах, викликаючи незрідка їх масові захворювання і загибель.
