Самойловіч Даніло Самойловіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Самойловіч Даніло Самойловіч

Самойловіч (Сущинський) Даніло Самойловіч [11(22) .12.1744 (по інших відомостях — 1743, 1745, 1746) — 20.2(4.3) .1805, Миколаїв], російська військова лікарка, засновник вітчизняною епідеміології . У 1761—70 учень і підлікар в Петербурзькому адміралтейському госпіталі, в 1771 штаб-лікар військового госпіталю в Москві. Доктор медицини (1784). З 1784 брав участь в боротьбі з чумою і з 1793 був головним доктором карантинів на Півдні Росії; з 1800 інспектор Чорноморської медичної управи. Узагальнив досвід боротьби з чумою, яку розглядав як особливу нозологічну форму; першим з росіян учених дав клінічний опис чуми і прийшов до виводу про появу несприйнятності після перенесеної хвороби; довів контагиозний характер захворювання і обгрунтував необхідність протичумних щеплень. Розробив струнку систему протиепідемічних заходів (сповіщення про хворому, ізоляція хворого, проведення дезинфекції, участь населення в боротьбі з епідеміями, карантини і ін.). Член 12 зарубіжних академій наук.

  Соч.: Ізбр. проїзв.(твір), т. 1—2, М., 1949—1952.

  Літ.: Стрибав Би. С., Даніло Самойловвіч — основоположник вітчизняної епідеміології, «Лікарська справа», 1955 № 4.

  Би. Д. Петров.