СРСР. Українська РСР
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

СРСР. Українська РСР

Українська Радянська Соціалістична Республіка

  Українська РСР (Україна, УРСР) розташована на Ю.-З.(південний захід) Європейській частині СРСР. Граничить на З. з Польщею і Чехословакією, на Ю.-З.(південний захід) — з Угорщиною і Румунією. На Ю. омивається Чорним і Азовським морями. Україна — друга (після РРФСР) по населенню союзна республіка СРСР. Площа 603, 7 тис. км 2 . Населення 49 075 тис. чіл. (на 1 січня 1976). Національний склад (по перепису 1970; тис. чіл.): українці 35 284, росіяни 9126, євреї 777, білоруси 386, поляки 295, Молдавія 266, болгари 234 і ін. Середня щільність населення 81,3 чіл. на 1 км 2 (на 1 січня 1976). Столиця — м. Київ (2013 тис. жит.(жителі) на 1 січня 1976). Крупні міста (тис. жит.(жителі)): Харків (1385), Одеса (1023), Дніпропетровськ (976), Донецьк (967), Запоріжжя (760), Кривий ріг, Львів (629). Виросли багато нових міст: Сєвєродонецьк, Нова Каховка, Нововолинськ, Ватутіно і ін. У адміністративно-територіальному відношенні УРСР розділена на 25 областей. Є 3 великих економічного району: Донецько-придніпровський, Південно-західний, Південний. У республіці 477 районів, 394 міста і 892 селища міського типа.

  Природа. Поверхня переважно рівнинна з окремими возвишенностямі (Волинська Подільська, Придніпровська — на З., відроги Среднерусськой — на З.-В.(північний схід), Приазовська і Донецький кряж — на Ю.-В.(південний схід)) і низовинами (Поліська — на С., Придніпровська — в середній частині лівобережжя Дніпра і Причорноморська — на Ю.). На З. піднімаються Українські Карпати (з вищою крапкою — м. Говерла, 2061 м-код ) частина Східних Карпат; на Ю. — Кримські гори (до 1545 м-код висоти, р. Роман-кіш).

  Корисні копалини: вугілля, нафта, газ, залізні, марганцеві, нікелеві, ртутні, титанові руди, графить, вогнетривкі глини, мінеральна, хімічна сировина, будматеріали. Клімат помірний, переважно континентальний, на Південному березі Криму — субтропічний Середня температура січня від —7 до —8 °С на З.-В.(північний схід), до 2—4 °С на Південному березі Криму; липня від 18—19 °С на З.-З.(північний захід) до 23—24 °С на Ю.-В.(південний схід) Опадів 600—700 мм в рік на З.-З.(північний захід) і 300 мм — на Ю.-В.(південний схід)

  Найважливіші річки: Дніпро, Південний Буг, Дністер, Сіверський Донець, Пруть, Дунай (гирлова частина). Озера: Ялпуг, Сасик, Кагул, Алібей і ін., є озера-лимани. На Україні більше 23 тис. мистецтв. ставків і водосховищ (в т.ч. на Дніпрі: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, озеро Леніна, Каховське). Для водопостачання промислових підприємств і міст споруджені канали: Дніпро — Кривий ріг, Сіверський Донець — Донбас; будується (1977) Дніпро — Донбас. Діє Північно-кримський окропить. канал (1-я черга).

  Для грунтового і ростить. покриву характерна чітко виражена майже широтна зональність; у гірських районах — висотна поясна. Північна частина республіки знаходиться в зоні змішаних лісів (переважно сосна, дуб, береза, клен, ясен) з переважанням дерново-підзолистих і болотяних грунтів; середня і південна — в лісостеповій з чорноземними і сірими лісовими грунтами і степовий з малогумусними чорноземами і каштановими (на крайньому Ю.) грунтами. Лесопокритая площа складає 14,1 % .

  Історична довідка. Класове суспільство на території України виникло в 1-м-коді тис. до н.е.(наша ера) В 9—12 вв.(століття) велика частина території входила в Київську Русь, що стала основою для формування єдиної староруської народності, з якої згодом утворилися три слов'янські народи — росіяни, українці і білоруси. У 13—15 вв.(століття) народи України чинили опір навалі монголо-татар, німецькій і турецькій агресії. З 14 ст територія України знаходилася під владою Вів. князівства Литовського, Польщі і ін. У 15 ст в основному склалася українська народність. Визвольна війна українського народу 1648—54 завершилася возз'єднанням України з Росією (Переяславська Рада). Правобережна Україна возз'єдналася з Росією в кінці 18 ст  селянська реформа 1861 прискорила розвиток капіталізму. В кінці 19 ст з'явилися перші соціал-демократичні організації. Трудящі України брали участь в Революції 1905—07, лютневій революції 1917 і Жовтневій революції 1917. Радянська влада встановлена в листопаді 1917 — січні 1918. УРСР утворена 12(25) грудня 1917. У 1918—20 український народ за допомогою Червоної Армії розгромив контрреволюційну Центральну раду, Директорію війська білогвардійців, австро-німецьких і англо-французьких інтервентів. З 30 грудня 1922 УРСР у складі СРСР. У листопаді 1939 Західна Україна возз'єднувала з УРСР. 2 серпня 1940 до УРСР увійшли частини Бесарабії і Північна Буковина. В результаті здійснених під керівництвом Комуністичної партії індустріалізації, колективізації сільського господарства і культурної революції в республіці було побудовано в основному соціалістичне суспільство. У 1941—42 Україна була окупована німецько-фашистськими військами. Розвернувся партизанський рух. До осені 1943 радянські війська звільнили. Лівобережну Україну, в жовтні 1944 — всю республіку. У червні 1945 Закарпатська Україна возз'єдналася з УРСР. У 1954 до її складу увійшов Крим. З 1945 УРСР член Організації Об'єднаних Націй.

  На 1 січня 1975 Комуністична партія України налічувала 2 484 838 членів і 80 272 кандидати в члени партії; в рядах Ленінського Комуністичного Союзу Молоді України були 5 670 533 члени; у республіці 19 900 000 членів профспілок.

  Український народ разом зі всіма братськими народами СРСР в післявоєнні десятиліття добився нових успіхів в комуністичному будівництві.

  УРСР нагороджена 2 орденами Леніна (1954, 1958), орденом Жовтневої Революції (1967) і орденом Дружби народів (1972).

  Економіка. За роки соціалістичного будівництва Україна стала високорозвиненою індустріально-аграрною республікою.

  Україна має розвинені економічні зв'язки зі всіма союзними республіками. У 1975 об'єм продукції промисловості перевершив рівень 1940 в 12 разів, а рівень 1913— в 86 разів.

  Про виробництво найважливіших видів промислової продукції див.(дивися) дані в таблиці. 1.

  Промисловість України спирається на потужну паливно-енергетичну базу. Головний кам'яновугільний басейн УРСР і країни — Донецький. Найбільші теплові електростанції: Добротворськая, Змієвськая, Придніпровська, Запорізька, Слов'янська, Бурштинськая, Ладижінськая, Трипільська. Будуються (1977) Чигирінськая ГРЕС(державна районна електростанція), Криворізька ГРЕС(державна районна електростанція)-2 і Углегорськая ГРЕС(державна районна електростанція), Чорнобильська АЕС(атомна електростанція) і ін. На Дніпрі споруджений каскад ГЕС(гідроелектростанція): Дніпровська ім. Ст І. Леніна, Дніпродзержинська, Каховська, Кременчуцька, Канівська і Київська.

  УРСР володіє потужною чорною металургією. Кольорова металургія представлена виробництвом легких металів, ртуть і рядом інших виробництв. У машинобудуванні особливо розвинені важке і енергетичне машинобудування, всіляке транспортне машинобудування, виробництво сільськогосподарських машин, електроніка. Хімічна промисловість представлена виробництвом мінеральних добрив, синтетичні волокна, фарбників, гумових виробів. Важливу роль в економіці всієї країни грає харчова промисловість.

  Валова продукція сільського господарства в 1975 в порівнянні з 1940 збільшилася в 2 рази. На кінець 1975 були 1763 радгоспи і 7688 колгоспів. У 1975 в сільському господарстві працювало 371,7 тис. тракторів (у фізичних одиницях; 94,6 тис. в 1940), 82,5 тис. зернозбиральних комбайнів (33,4 тис. в 1940), 283,8 тис. вантажних автомобілів (54,9 тис. в 1940). Сільськогосподарські угіддя в 1975 склали 42,2 млн. га (70% всій території), у тому числі рілля — 34,2 млн. га, сінокоси — 2,2 млн. га і пасовища — 4,6 млн. га. Площа зрошуваних земель в 1975 досягла 1483 тис. га. Проведені великі роботи по осушенню земель; площа осушених земель — 2034,6 тис. га (1975). У валовій продукції сільського господарства в 1975 на продукцію землеробства і тваринництва відповідно доводилося 48% і 52%. Дані про посівні площі і валовий збір сільськогосподарських культур див.(дивися) в таблиці. 2.

  Площа плодово-ягідних насаджень виросла з 612 тис. га в 1940 до 1122 тис. га в 1975, виноградників — з 103 тис. га в 1940 до 275 тис. га в 1975. Валовий збір плодів і ягід збільшився з 790 тис. т в 1940 до 2494 тис. т в 1975, винограду — з 161 тис. т в 1940 до 1187 тис. т в 1975. Велике товарне значення мають лікарські і ефірномаслічниє рослини. Найбільш важлива галузь тваринництва — розведення великої рогатої худоби (див. таблиці. 3).

  Поблизу промислових центрів створюються крупні промислові комплекси по виробництву продукції тваринництва на промисловій основі і спеціалізовані підприємства індустріального типа по виробництву бройлерів і дієтичних яєць. Про зростання виробництва тваринницької продукції див.(дивися) дані в таблиці. 4.

  Таблиця. 1. — Виробництво найважливіших видів промислової продукції

Електроенергія, млрд. квт ч

1940

1970

1975

12,4

137,6

 195

Вугілля, млн. т

83,8

207,1

 215,7

Нафта (включаючи газовий конденсат), млн. т

  0,4

 13,9

12,8

Газ природний, млрд. м 3

  0,5

 60,9

68,7

Чавун, млн. т

  9,6

 41,4

46,4

Сталь, млн. т

  8,9

 46,6

53,1

Прокат чорних металів, млн. т

  6,5

 37,5

44,2

залізняк, млн. т

20,2

111,2

 123,3

Мінеральні добрива (у умовних одиницях), млн. т

 

  1,0

 

 11,5

 

18,3

Хімічні волокна, тис. т

  1,6

 65,3

 129,1

Сода кальцинована (100-процентна), тис. т

  413

 871

 871

Сірчана кислота, тис. т

  407

 2223

 4030

Турбіни, млн. квт

  0,14

   4,4

6,3

Металургійне устаткування, тис. т

16,0

146,4

145,0

Тепловози магістральні, секцій

  1 1

 1390

 1309

Автомобілі, тис. шт.

115,7

 173,5

Трактори (у фізичних одиницях), тис. шт.

10,4

147,5

 143,1

Екскаватори, тис. шт.

     0,017

   7,7

 8,9

Плуги тракторні, тис. шт.

19,8

112,5

 126,3

Сівалки тракторні, тис. шт.

11,0

  63,1

90,9

Комбайни бурякозбиральні, тис. шт.

   9,1

17,1

Цемент, млн. т

  1,2

  17,3

22,5

Тканини бавовняні, млн. м-коду

13,8

247,7

 429,4

Тканини шерстяні, млн. м-коду

12,0

  48,8

54,4

Тканини шовкові, млн. м-коду

  84,4

 159,2

Тканини льняні, млн. м-коду

  2,1

  53,9

69,8

Взуття шкіряне, млн. пар

40,8

148,9

 165,3

Фотоапарати, тис. шт.

32,3

 225

 358

Радіоприймачі і радіоли, тис. шт.

  1,7

 673

 350

Телевізори, тис. шт.

1981

2402

Холодильники побутові, тис. шт.

  0,2

  482

 578

М'ясо, тис. т

  299,3

1565

2215

Масло тварина, тис. т

33,3

  245,2

 313,7

Масло рослинне, тис. т

  158,7

1071,3

1143,9

Цукор-пісок, млн. т

  1,58

    5,97

    6,03

1 Теплопаровоз

  Таблиці. 2. — Посівні площі і валовий збір сільськогосподарських культур

Вся посівна площа, млн. га

1940

1970

1975

31,3

32,8

33,6

Зернові культури у тому числі пшениця

21,4

15,5

16.5

Технічні культури

 7,2

  6,0

  8,0

У тому числі:

 

 

 

цукровий буряк (фабрична)

 2,7

  3,9

  4,0

соняшник

 0,8

  1,7

  1,8

льон-довгунець

  0,72

   1,71

   1,67

Овощебахчевиє культури

  0,12

   0,23

   0,24

Картопля

  0,75

  0,6

  0,67

Валовий збір, млн. т

 2,1

  2,0

   1,9

Зернові культури

26,4

36,4

33,8

у тому числі пшениця

 8,4

15,6

18,2

Цукровий буряк (фабрична)

13,0

46,3

38,3

Соняшник

 0,9

   2,65

  2,4

Овочі

 5.5