Ріль (Riehl) Алонз (27.4.1844, Больцано, Італія, — 21.11.1924, Нейбабельсберг, поблизу Берліна), німецький філософ-ідеаліст, представник критичного реалізму . З 1878 професор університету в Граці (Австрія), ряду університетів в Германії (з 1882 — у Фрейбурге, з 1895 — в Килі, з 1898 — в Галле, в 1905—19 — в Берліні). З позицій неокантіанства Р. убачав предмет філософії в аналізі і критиці пізнання. Філософія, по Р., повинна виявити реальні передумови наукового знання, найважливішим з яких є існування «речі в собі», реальності, створюючій основу пізнання. Одне з центральних понять філософії Р. — досвід, що трактував як психофізична єдність. Згідно Р., якщо виходять з об'єктивної сторони цієї єдності, то перетворюють свідомість у функцію мозку а світ — в сукупність кількісно вимірюваних елементів; коли ж виходять з суб'єктивної сторони, то світ виступає як продукт свідомості. Р. дотримувався позиції психофізичного паралелізму. У пізніх роботах Р. проводив думку про те, що філософія є не лише самопізнання науки (пізнання сущого), але і осмислення цінностей людського життя (збагнення належного).
В роботі «Матеріалізм і емпіріокритицизм» В. І. Ленін піддав критиці погляди Р. (див. Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 18).
Соч.: Über Begriff und Form der Philosophic, B., 1872; Der philosophische Kriticismus und seine Bedeutung für die positive Wissenchaft, Bd 1—2, Lpz., 1876—87; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Теорія науки і метафізики з точки зору філософського критицизму, М., 1887; Введення в сучасну філософію, СП(Збори постанов) Би, 1904; Філософія в систематичному викладі..., СП(Збори постанов) Би, 1909.
Літ.: Богомолов А. С., Німецька буржуазна філософія після 1865 року, М., 1969; Siegel До., A. Riehl, Graz, 1932.
