Рільке Райнер Марія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рільке Райнер Марія

Рільке (Rilke) Райнер Марія (4.12.1875, Прага, — 29.12.1926, санаторій Валь-Мон, поблизу Монтре, Швейцарія), австрійський поет. Народився в сім'ї чиновника. Дитинство і юність провів в Празі, потім жив в Мюнхені, Берліні, Парижі, Швейцарії. Вивчав літературу, історію мистецтва, філософію в Празькому, Мюнхенському і Берлінському університетах. Перші збірки віршів Р.: «Життя і пісні» (1894), «Жертви ларам» (1896), що «Вінчається снами» (1897), «Переддень різдво» (1898), «Мені на свято» (1900) — розвивають теми і образи, характерні для декадентської поезії рубежу століть, їх відрізняє музичність, різноманітність звукового оформлення. Після поїздок до Росії в 1899 і 1900 (де він зустрічався с Л. Н. Толстим) і частково під впливом російської літератури стає усе більш явною гуманістична спрямованість творчості Р. Трактуя релігію в демократичному дусі середньовічних містичних учень як єдину силу, здатну додати сенс людському буттю (перші дві книги «Часослова», 1899, 1901), Р. незабаром переконується в неспроможності цієї вистави (третя книга «Часослова», 1903, повне видавництво 1905; «Нові вірші», 1907—08). У його творах з'являються соціальні мотиви, розгортаються похмурі картини життя великого капіталістичного міста. В образі головного героя романа «Замітки Мальте Лаурідса Брігге» (1910) Р. намагається, багато в чому під впливом С. Кьеркегора, дати індивідуалістичне обгрунтування життя людини, але усвідомлює трагізм, безперспективність цієї дороги. Вітав Листопадову революцію 1918 в Германії, проте незабаром в ній розчарувався. Характерне для поезії Р. прагнення до філософського осмислення життя знайшло якнайповніше вираження в «Дуїнських елегіях» (1923) і «Сонетах до Орфея» (1923). У культурі, символом якої стає Орфей, Р. бачив справжні гуманістичні цінності, здатні зберегти людяність в тому, що втрачає її капіталістичному світі. Творчість Р. близька до символізму, проте без його суб'єктивістських тенденцій. Твори Р. зробили значний вплив на мистецтво і філософську думку 20 ст

  Соч.: Sämtliche Werke, hrsg. von Rilke-archiv, Bd 1—6, Fr./M., 1962—66; Briefe [Fr./M., 1966]; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Собр. віршів, пер.(переведення) А. Біська [Од.] 1919; Лірика, пер.(переведення) Т. Сильман, М. — Л., 1965; Ворпеведе. Огюст Роден. Листи. Вірші, М., 1971; Ізбр. лірика, М., 1974; Лірика, М., 1975.

  Літ.: Адмоні Ст Р., Поезія Райнера Марії Рільке, «Питання літератури», 1962 № 12; Історія німецької літератури, т. 4, М., 1968; Günther W., Weltinnenraum. Die Dichtung R. М. Rilkes, 2 Aufl., Bern, 1952; Bolinow О. F., Rilke, 2 Aufl., Stuttg., 1951; Holthusen H. E., R. М. Rilke in Selbstzeugnissen und Bilddokumenten, Hamb., 1964; Mason E. G., R. М. Rilke. Sein Leben und sein Werk, Gött., 1964; R. М. Rilke zum vierzigsten Todestag, Fr./M., 1967; Ritzer W., R. M. Rilke-bibliographie, W., 1951.

  Н. С. Літвінец.

Р. М. Рільке.