Ртутьорганічеськие з'єднання, з'єднання, що містять в молекулі зв'язок вуглець — ртуть (С—hg). Відомо двох основних типів Р. с.: R—hg—r'' і R—hgx (R, R'' — органічні радикали, X — кислотний залишок). Ці типи Р. с. взаїмопревращаєми:
Симметрізующие агенти — Nh з , Kl, амальгама, Na 2 S 2 O 3 і ін. Нижчі гомологи Р. с. типа R 2 Hg — леткі важкі рідини, вищі гомологи і Rhgx — кристалічні речовини; нерастворіми у воді, растворіми в органічних розчинниках. Основні методи здобуття Р. с.: 1) взаємодія солей ртуті з магній- або літійорганічеськимі з'єднаннями:
2) заміщення в органічній сполуці водню на ртуть (меркурування):
3) приєднання солей ртуті до ненасичених сполук:
4) розкладання солей діазонію у присутності солей ртуті (Несмеянова реакція ).
Зв'язок С—hg в Р. с. розщеплюється галогенами, кислотами, солями деяких металів, окислювачами (наприклад, киснем, озоном і ін.); при опроміненні Р. с. розпадаються з виділенням металевої Hg і радикалів вільних, що зазнають подальші перетворення.
Р. с. застосовуються в органічному синтезі, знаходять обмежене використання як фунгіцидів . Р. с. — проміжні продукти в деяких промислово важливих процесах, що каталізують солями ртуть, наприклад в синтезі ацетальдегіду гідратацією ацетилену (Кучерова реакція ). Див. також Металоорганічні сполуки .
