Російський музей в Ленінграді, найбільший в СРСР (поряд з Третьяковськой галереєю в Москві) музей російського мистецтва. Заснований в 1895 як художній і культурно-історичний музей (офіційна назва до 1917 — Р. м. імператора Олександра III). Відкритий в 1898 в колишньому Михайлівському палаці (1819—25, архітектор До. І. Россі ), П-образному в плані величній будівлі, що є домінантою архітектурного ансамблю Мистецтв площі . Головний фасад будівлі прикрашений 8-колонним портиком Корінфа і скульптурним фризом роботи Ст І. Демут-Маліновського, фасад, що виходить в сад, — колонадою лоджій. Усередині — анфілади приміщень, серед яких вестибюлі і Белоколонний зал зберегли первинну обробку (архітектурно-скульптурний декор Россі, Демут-Маліновського, С. С. Піменова, живопис Дж. Би. і П. Ськотті, А. Віги, Би. Медічи), останні перебудовані в кінці 19 ст (архітектор Ст Ф. Свіньін). Західний корпус прибудований в 1914—16 (архітектор Л. Н. Бенуа).
Основу колекцій Р. м. склали твори, що поступили з Ермітажу, АХ(Академія витівок) і ряду палаців. Збори поповнювалися в 1898—1917 шляхом придбань і пожертвувань. Як частини Р. м. були відкриті в 1902 етнографічний, а в 1913 історико-побутову відділи (у 1934 виділені з музею). Після 1917 збори значно збільшилися за рахунок націоналізації художніх цінностей, що раніше належали імператорському прізвищу, церкві і приватним колекціонерам, а також за рахунок крупних придбань і перерозподілу музейних фондів. За радянських часів Р. м. збагатився матеріалами народного і декоративно-прикладного мистецтва (які раніше були майже відсутні). У 1932 в Р. м. був створений відділ радянського мистецтва. Завдяки активній збірній діяльності Р. м. його збори продовжують розширюватися; до 1975 воно налічувало близько 316 000 одиниць зберігання (у 1917 — 7000 одиниць зберігання). До складу зборів Р. м. входять колекції російського і радянського живопису, скульптури (багатюща в СРСР), графіки (найобширніша в СРСР, особливо в частині малюнка), декоративно-прикладного і народного мистецтва (меблі, фарфор, стекло, тканини, різьблення, вишивка, мереживо, лаки, вироби з металу і ін.). У староруському відділі представлені багато видатних пам'ятників іконопису, у тому числі твори Андрія Рубльова і С. Ушакова. Особливо повна колекція мистецтва 18 — 1-ої половини 19 вв.(століття), у ній — роботи І. М. Никітіна, А. М. Матвєєва, Би. До. Растреллі, Ф. С. Рокотова, А. П. Лосенко, Д. Р. Льовіцкого, Ст Л. Боровіковського, Ф. І. Шубіна, М. І. Козловського, І. П. Мартоса, О. А. Кипренського, С. Ф. Щедрина, А. Р. Венецианова, До. П. Брюллова, Ф. А. Бруні, А. А. Іванова, П. А. Федотова. Творчість майстрів 2-ої половини 19 ст представлено роботами передвижників (І. Н. Крамського, І. І. Шишкина і ін.), значні твори І. Е. Репіна і В. І. Сурікова. Серед творів художників кінця 19 — почала 20 вв.(століття) — роботи І. І. Льовітана, Ст А. Серова, М. А. Врубеля, П. П. Трубецкого, майстрів «Міра мистецтва» (А. Н. Бенуа, До. А. Сомова і ін.), Н. До. Реріха, До. А. Коровіна, М. Ст Нестерова, Би. М. Кустодієва, художників «Блакитної троянди» і «Бубнового валета» . У відділі радянського мистецтва — найбільші в СРСР колекції творів А. А. Рилова, До. С. Петрова-Водкина, А. Т. Матвєєва, А. С. Голубкиной, Ст І. Мухиной, роботи С. Т. Коненкова, П. П. Кончаловського, С. Ст Герасимова, А. А. Дейнеки, А. А. Пластова, І. А. Срібного, В. А. Серова і інших радянських майстрів. Р. м., одна з провідних науково-художніх установ СРСР, широко популяризував колекції (екскурсії, лекції, стаціонарні і пересувні виставки, кухлі), розробляє питання історії російського мистецтва.
