Ронсар (Ronsard) Пьер де (11.9.1524, замокнув Ла-Поссоньер, Вандомуа, — 27.12.1585, абатство Сіна-ком, Турень), французький поет. Глава «Плеяди» . У «Одах» (1550—52) Р. висловився про високе призначення літератури, розробив вчення про поетичне натхнення, використовував досвід античної поезії (Піндар, Горацій). Цивільна патріотична тема поєднується в одах з оспівуванням радощів буття, природи, любові. Збірка сонетів і пісень «Любовні вірші» (1552—53) написаний під впливом петраркизма (див. Ф. Петрарка ). У циклах сонетів (1555—56), присвячених селянській дівчині Марії Дюпен, Р. прийшов до природності і простоти ліричного переживання, філософські захоплення Р. відбилися в «Гімнах» (1555—56), де поет роздумує про життя і смерть, про мінливість долі, про етичний борг. Релігійні мотиви отримують розвиток в політичних віршах «Міркування про лиха цього часу» (1560—62) і ін. Теоретичні погляди Р. узагальнив в «Короткому викладі поетичного мистецтва» (1565). У циклі «Сонети до Олени» (1578) прагнення до классицистічеськой ясності і врівноваженості поєднується з деякою манірністю. У творчості Р. знайшли місце майже всі ліричні і епічні жанри його часу — від героїчної епопеї («Франсиада» 1572) до інтимної лірики. Весь розвиток французької поезії 2-ої половини 16 ст прошло під впливом Р., що вплинув і на поетів інших країн.
Соч.: Œuvres complétes, t. 1—18, P., 1914—67 (видавництво продовжується); Œuvres complètes, [v. 1—2, P., 1958]; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ронсар. Пер. С. Ст Шервінського, М., 1926; Лірика. Пер. Ст Льовіка, М., 1963.
Літ.: Історія французької літератури, т. 1, М. — Л., 1946; Champion P., Ronsard et son temps. P., 1925; Laumonier P., Ronsard poéte lyrique, 3 éd., P., 1932; Desonay F., Ronsard, poéte de l''amour, livresi — 3, Brux., 1952—59; Terreaux L., Ronsard, Gen., 1968; Dassonville M., Ronsard, t. 1—2, Gen., 1968—70; Spaziani M. L., Ronsard fra ali astri delle Pleiade, Torino, 1972; Ronsard the poet, L., [1973].
