Роом Абрам Матвєєвіч [р. 16(28) .6.1894, Вільнюс], радянський кінорежисер, народний артист РРФСР (1965), заслуженого на діяча мистецтв РРФСР (1950). Член КПРС з 1949. Вчився в психоневрологічному інституті Петрограду; у Саратовському університеті. Був режисером Показового і Дитячого театрів в Саратові (1919—23), московського Театру Революції (1923—24). У кіно з 1924, перша режисер робота — «Що говорить „Мос“, сією відгадайте питання». Поставив фільми: «Бухта смерті» (1925), «Зрадник» (1926). «Привид, який не повертається» (1930), — один з найбільших творів радянського кіно, в якому суворо викривалася святенницька суть уявної буржуазної демократії. Сучасна тема знайшла віддзеркалення у фільмах «Третя міщанська» (1927), «Вибоїни» (1928), «Строгий хлопець» (1934). У 1930 в збірці «Звукова збірна програма № 1» вийшов перший звуковий (документальний) фільм Р. «План великих робіт», знятий на звукозаписній апаратурі інженера А. Ф. Шоріна. Найбільша робота Р. в 40-і рр. — фільм «Навала» (1945, по Л. М. Леонову). Здійснив ряд екранізацій: «Гранатовий браслет» (1965, по А. І. Купріну), «Квіти запізнилися» (1970, по А. П. Чехову), «Передчасна людина» (1972, по п'єсі М. Горького «Яків Богомолов»). У 1924—34 викладав у ВГИК(Всесоюзний державний інститут кінематографії) е. Державна премія СРСР (1946, 1949). Нагороджений орденом Жовтневої Революції, 2 іншими орденами, а також медалями.
Літ.: Шкловський Ст, Роом. Життя і робота, [М.], 1929.
