Ройс (Royce) Джосайя (20.11.1855, Грасс-Валлі, Каліфорнія, — 14.9.1916, Кембрідж, Массачусетс), американський філософ-ідеаліст. З 1892 професор історії і філософії Гарвардського університету. Знаходився під сильною дією ідей німецького класичного ідеалізму, головним чином філософії І. Канта і Г. Гегеля, а також англійського філософа-неогегельянца Т. Гріна . Р. розвивав концепцію «абсолютного волюнтаризму», згідно якої окремі особи в сукупності складають «універсальне співтовариство», що виконує волю «абсолютної особи», що вабить нас в потойбічний світ «божественної» гармонії. Індивіди, об'єднуючись в політичні, економічні і релігійні співтовариства, утворюють «досконалий порядок». Американську буржуазну державу Р. вважав втіленням волі «абсолюту», а вищою чеснотою — «лояльність» по відношенню до існуючих буд. Р. належать також роботи по математичній логіці і підставам математики. Філософія Р. зробила вплив на американський неопрагматізм і персоналізм .
Соч.: The religious aspect of philosophy Boston N. Y., 1885; The world and the individual, N. Y. — L., 1901; The hope of the great community, N. Y.. 1916; Lectures of modern idealism, New Haven, 1919; Logical essays, Duboque, 1951.
Літ.: Яковенко Б., Філософська система Ж. Ройса, в сб.(збірка): Нові ідеї у філософії, сб.(збірка) 17, СП(Збори постанов) Би, 1914; Богомолов А. С., Буржуазна філософія США XX століття, М., 1974, с. 24—35; Buranelli V., Josiah Royce, N. Y., 1964; Fuss P., The moral philosophy of Josiah Royce, Camb. (Mass.), 1965.
