Розінь, Розіньш Фріцис (Фрідріх) Адамович (літературний псевдонім — Азіс) [7(19) .3.1870, волость Пурмсати, нині сільрада Вірга Лієпайського району Латвійської РСР, — 7.5.1919, с. Глужнева, нині сільрада Шпелі Резекненського району Латвійської РСР, похований в Ризі], один із засновників Комуністичної партії Латвії, публіцист. Народився в селянській сім'ї. У 1891—97 вчився в Тартуськом університеті, брав участь в революційному русі. У 1899 емігрував до Англії; був організатором і редактором латиських соціал-демократичних журналів. Брав участь в створенні Латиської соціал-демократичної робочої партії (1904), був членом ЦК. З листопада 1905 вів роботу в Латвії, керував партійним друком. Делегат 5-го з'їзду РСДРП (1907). У 1908 арештований, засуджений до каторги; у 1913 засланий до Східного Сибіру, звідки біг в США. Був редактором латиської соціал-демократичної газети «Робітник», що займала більшовицькі позиції. У жовтні 1917 повернувся до Латвії, з грудня голова Виконкому Ради робітників, солдатських і безземельних депутатів Латвії (Іськолата ) — першого радянського уряду Латвії. З березня 1918 заступник наркомнаца РРФСР; був членом Президії ВЦИК. У 1919 комісар землеробства в уряді Радянської Латвії. Автор робіт по питаннях марксистської філософії, міжнародного робочого руху аграрних стосунків в Латвії. Вперше переклав латиською мовою і видав в 1900 «Маніфест Комуністичної партії» К. Маркса і Ф. Енгельса.
Соч.: Rakstu izlase, sej. 1—3, Riga, 1963—65.
Літ.: Millers V., Stumbina Е., Fricis Rozinš, 1870—1919. Dzive un darbs, Riga, 1965; Steinbergs V., F. Rozinš — Marksistiskas filozofijas celmlauzis Latvija. Riga, 1960.
