Розміні-Сербаті (Rosmini Serbati) Антоніо (25.3.1797, Роверето, — 1.7.1855, Стреза), італійський філософ і теолог, громадський і церковний діяч. У 1821 прийняв церковний сан, в 1822 закінчив Падуанський університет. Активний учасник руху за возз'єднання Італії (Рісорджіменто ) ; його вигадування «П'ять виразок святої церкви», що містило програму ліберальних конституційних реформ, було занесено в 1849 в папський «Індекс заборонених книг». У філософії Р. належить одна з найбільш впливових в католицизмі (поряд з неотомізмом) спроб освоїти проблематику нової європейської філософії — особливо німецького класичного ідеалізму і перш за все І. Канта — з позицій платонізму і августініанства (див. Августин ) . Кантівські апріорні форми пізнання зводяться Р. до даної від бога природженої ідеї потенційного буття, яка робить можливим всяке пізнання, — гносеологічна проблема стає в Р. основою доказу буття бога («Новий досвід про походження ідей», 1830). У 20 ст ідеї Р. з'явилися одним з витоків так званого християнського спіритуалізму — ідеалістичної філософської течії, особливо впливової в Італії (М. Ф. Шакка і ін.).
Соч.: Edizione nazionale delle opere, v. 1—45, Roma — Padova, 1934—73; Teosofia, v. 1—2, Mil., 1967; Epistolario filosofico, Trapani, 1968; Tommaseo N., Rosmini A., Carteggio edito e inedito, v. 1—3, Mil., 1967—69.
Літ.: Ерн Ст Ф., Розміні і його теорія знання, М., 1914; його ж, Філософія Джоберті, М., 1916; Історія філософії, т. 3, М., 1943, с. 486—90; Radice G., Annali di A. Rosmini Serbati, v. 1—3—, Mil., 1967—70—; Sciacca М. F., Inter-pretazioni rosminiane, 2 ed., Mil., 1963; Riva C., Attualità di A. Rosmini, Roma, 1970; Bergamaschi C., Bibliografia rosminiana, v. 1—2, Mil,, 1967; його ж, Bibliografia degli scritti editi di A. Rosmini Serbati, v. 1—2, Mil., 1970.
