Розітіс Павілс [19.11(1.12) .1889, Лієпськая волость, нині Цесисський район, — 20.2.1937, Рига], латиський письменник. У 1910—14 вчився в Народному університеті ім. А. Шанявського в Москві. У 1930—37 голова суспільства культурного зближення з СРСР. Друкувався з 1909. Розробив жанр анекдотичної новели: збірки «Портрети» (1922), «Пороги» (1925), «Вузли» (1933) і ін. Автор сатиричного антибуржуазного романа «Пан Цепліс» (1928, в русявий.(російський) пер.(переведення) — «Ділок», 1932), романа «Валмієрськие хлопці» (1936) — про Революцію 1905—07. Опублікував декілька збірок ліричних віршів.
Соч.: Raksti, sej. 1—5, Riga, 1961—62; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Почтмейстерша і інші розповіді, Рига, 1958.
Літ.: Історія латиської літератури, т. 2, Рига, 1971.
