Розливши
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Розливши

Розливши, селище в 32 км. до З.-З.(північний захід) від Ленінграда. Ж.-д. станція. Розташований на березі р. Сестри, греблею, що підгачує, в р. Сестрорецка («Сестрорецкий Розливши»).

  В Р. і його околицях після Липневих днів 1917 ЦК РСДРП (б) укрив В. І. Леніна від переслідувань буржуазного Тимчасового уряду. З 10 (23) липня Ленін знаходився декілька днів на горищі сарая у дворі удома робітника-більшовика Н. А. Емельянова, а потім на ін. бережу «Сестрорецкого Розливу» жив під виглядом фінського косаря в курені в стога сіна. З Р. Ленін продовжував керувати діяльністю партії, підтримуючи постійний зв'язок з ЦК РСДРП (б) через Р. До. Орджонікідзе, Ст І. Зофа, А. Ст Шотмана, Е. А. Рахья; розробляв найважливіші питання теорії і практики революції: написав стать-тези «Політичне положення», брошуру «До гасел», статті «Відповідь», «Про конституційні ілюзії», «Початок бонапартизму», «Уроки революції» і ін., почав роботу над книгою «Держава і революція». З Р. Ленін керував роботою 6-го з'їзду РСДРП (б). У зв'язку з наближенням осінніх холодів, а також загрозою виявлення місцезнаходження за рішенням ЦК партії Ленін виїхав з Р. до Фінляндії [не пізніше за 6 (19) серпень 1917].

  В 1925 сарай, де ховався Ленін, перетворений на пам'ятник-музей. У 1927 на місці куреня був споруджений гранітний пам'ятник-курінь; сам курінь і місцевість, що оточує його, підтримуються в тому вигляді, в якому вони були в 1917; тут же в 1927 відкритий меморіальний музей [пам'ятник-музей В. І. Леніна «Сарай»; пам'ятник-музей В. І. Леніна «Курінь» (гранітний пам'ятник-курінь, архітектор А. І. Гегелло; павільйон-музей — гранує, мармур, стекло, 1964, архітектор В. Д. Кирхоглані і ін.)]. З дня відкриття музей «Сарай» відвідало понад 5 млн. чіл., «Курінь» — близько 13 млн. чіл. (1974).

А. І. Гегелло. Пам'ятник-курінь В. І. Леніну в Розливі. 1927.